Випускна робота "Фізика"

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ В ШКОЛІ

Випускна робота

Слухача курсів підвищення   кваліфікації вчителів фізики

Копича Івана Івановича

учителя фізики та астрономії

Росішківськоїзагальноосвітньої

школи І –ІІІступенів

Рахівської районної ради

Закарпатської  області

                 спеціаліста вищої категорії,

06.10. – 24.10.2014 р.

Керівники:

Гайналій Людмила Іванівна,

методист кабінету  методики викладання

природничо-математичних дисциплін;

Химинець Василь Васильович,

професор кафедри менеджменту

та інноваційного розвитку освіти,

доктор фізико-математичних наук, професор

Ужгород

2014

З М І С Т

 Вступ------------------------------------------------------------------------------------------- 2

І. Екологічні проблеми на сучасному етапі розвитку людства, обґрунтування  актуальності питання формування екологічної культури---------------------------3

ІІ. Формування екологічної культури учнів при вивченні фізики -----------------6

ІІІ. Формування екологічної культури на заняттях та при виконанні практичних завдань з тем «Теплові явища» і «Електричні явища» -------------------------------9

Висновки-------------------------------------------------------------------------------------- 15

 Література------------------------------------------------------------------------------------ 17

Вступ

                                    Головне, щоб одночасно учень бачив, спостерігав і робив.                      Де є ці три речі, там є жива думка, яка загострює розум.

              В.О. Сухомлинський

Питання екологічної культури людства є актуальним у наш час. Особливо воно важливе в Європі, в центрі якої ми проживаємо. Екологічна культура і екологічне мислення учнів є соціально значимими для підростаючого покоління. Вивчення питання вдосконалення і покращення екологічної культури відповідає загальноосвітнім завданням і освітнім потребам Рахівського району-туристично -рекреаційного регіону.

Екологічна трансформація свідомості особистості та суспільстваповинна йти від придбання екологічної грамотності до засвоєнняекологічної культури. Сьогодні вирішення багатьох екологічнихпроблем залежить від рівня сформованості у підростаючого поколінняекологічної культури. Розглянуті в даній роботі деякі особливостіформування екологічної культури учнів на уроках фізики допоможуть впошуку нових ефективних шляхів удосконалення системи екологічноїосвіти у загальноосвітніх школах, у створенні сучасних технологій навчання.

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.

“Гадаємо, - писав В.Сухомлинський, - що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо”.

Екологічні проблеми, що особливо загострились в останні десятиріччя, викликають стурбованість і тривогу чесних людей Землі. Рішенням міжнародного Стокгольмського форуму з 1972 року в календарі з'явився особливий день. Дата 5 червня закликає людство загалом і кожного зокрема зробити все, щоб зберегти дивосвіт кольорів на планеті, захистити весняну квітку і спів солов’я, степову балку і поліське болото, молоду вербиченьку і могутній віковий дуб, чисте повітря і чисту воду – все це і буде надійною гарантією збереження самого життя в усій його красі і гармонії. Без сьогоднішніх наших колективних зусиль надія на виживання людської цивілізації стає проблематичною.

Екологічна культура - це такий напрям люд­ської діяльності та мислення, від якого істотним чином залежать нормальне існування сучасної цивілізації, її сталий розвиток у майбутньому. Екологічна культура має давню історію, вона є атрибутивною, тобто органічною складовою люд­ського життя з часів його виникнення. Водночас вона - феномен XX ст., коли людство дедалі більше усвідомлює необхідність перелаштування свого життя, з тим щоб воно стало безпечним, здоровим, радісним, щоб екологічна культура кож­ного зокрема і всіх разом стала імперативом буття.

І.  Екологічні проблеми на сучасному етапі розвитку людства, обґрунтування  актуальності питання формування екологічної культури

Актуальність досліджень. У зв’язку з загостренням екологічноїситуації зростає необхідність екологічного виховання населення України істворення єдиної неперервної системи екологічної освіти, що охоплює всівікові періоди людського життя. Процес екологічної освіти орієнтований,перш за все, на облагороджування людини, підвищення рівня їїекологічної культури, розвиток у неї ціннісного сприйняття навколишньогосвіту, пізнання природних взаємозв’язків, а також на оздоровленняміжособових стосунків, виховання поваги до всього живого таусвідомлення своєї відповідальності за довкілля.

У світовій та вітчизняній практиці шкільний період вважаєтьсянайбільш сприятливим для становлення екологічної культури людини. Вцей час відбувається інтенсивний всебічний розвиток особистості,підготовка її до самостійної життєдіяльності, яка здійснюється у поєднанніз оволодінням екологічною етикою, освоєнням певної бази знань, умінь,навичок, осмисленням цілісності природного світу, переживанням краси ірізноманіття природи. Можливі шляхи духовної взаємодії людини і природи, необхідність екологічної освіти кожної людини, роль екологічної культури в процесі формування духовної культури особистості та суспільства представлені в роботах Н.Бібік, С.Бородавкіна, А.Букіна, О.Вербицького, О.Захлєбного, І.Звєрева, В.Ільченко, О.Король, О.Плахотнік, І.Суравегіної, Г.Тарасенко, М.Тарасенка, Г.Ткачук, В.Червонецького та ін.

Екологічну культуру необхідно розглядати з двох сторін: по-перше, це - сукупність певних дій, технологій освоєння людиною природи, які забезпечують принаймні стійку рівновагу в си­стемі "людина - довкілля"; по-друге, це - те­оретична галузь знань про місце людини в біосфері як істоти діяльної, організуючої її структурні та функціональні блоки, як дедалі зростаючого у своїх можливостях чинника регу­ляції стану біосфери. Без знання кола проблем, що належать до екологічної культури, не можна зрозуміти, наприклад, чому одні спільноти (етно­си) живуть у злагоді з природою, тобто утверд­жуються у світі як етноси екофільні, а інші - залишають по собі руїну як спільноти екофобні, чому в одних випадках людська діяльність по­роджує гармонійні ландшафти та екосистеми, а в інших - довкілля перетворюється на пустку.

В основу концепції екологічної культури покладено діяльнісний підхід. Це - одна з основних мето­дологічних парадигм сучасної науки, яка дає змогу зрозуміти як причини і мотивацію людських вчинків, так і сам механізм перетворення "світу в собі" у "світ для себе", світу натураль­ного, природного у світ трансформований згідно з потребами, цілями та можливостями людини. У цьому контексті екологічна культура є такою життєдіяльністю людини, за якої досягається адаптація (трансформація) навколишнього при­родного світу до людини, а її самої - до дов­кілля. Тому екологічна культура включає коло питань, пов'язаних з використанням людиною природи, перетворенням її у власних інтересах, а також з наслідками такої діяльності.

На жаль, ми поводимось на рідній землі як завойовники і погані квартиранти, а не як дбайливі господарі. Надто укорінились такі небезпечні девізи: “Моя хата скраю”, “Після нас хоч потоп”, “На наш вік вистачить”, “Після нас хоч траві не рости”. Тож часто і в прямому, і в переносному розумінні трава після нас не росте. Замість добрих сходів і соковитого зела щедро проростає бур'ян байдужості, жорстокості, безкультур’я, неповаги до Землі – матінки, до рідного народу, Батьківщини.

В екології, як і у навчанні та  вихованні, все пов’язане з усім. Або в юному, найбільш сприятливому для добра, віці через ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ми посіємо гуманізм, повагу до життя і готовність його захистити, або цю юну душу заглушить чортополох.

Ось чому Стокгольмська міжнародна конференція з навколишнього середовища, скликана з ініціативи ООН, рекомендувала встановити Всесвітній день охорони навколишнього середовища для загострення уваги громадськості до болючих проблем захисту природи. Варто нагадати, що форум прийняв такі важливі документи, як Декларація про навколишнє середовище і План дій у сфері міжнародного співробітництва.

Для активізації і координації були створені: спеціальний орган – ЮНЕП, а також координаційна рада з навколишнього середовища. Зараз однією з найавторитетніших міжнародних організацій є програма “Людина і біосфера”.

Охоронці природи об’єднуються для здійснення найрізноманітніших акцій міжнародного масштабу.Але, як показав аналізлітератури, формування екологічної культури учнів як педагогічнапроблема потребує подальшого вивчення.

Вимоги та засади екологічної культури мають стати складовою світогляду і мірилом практич­них дій кожної людини у сфері природоко­ристування, певною запорукою порятунку дов­кілля і забезпечення сталого розвитку та посту­пу людської цивілізації. Досвід розумного при­родокористування відомий не лише з давніх-давен, а й з практики сьогодення, коли посилю­ється усвідомлення необхідності шанобливого ставлення до природи, коли світова спільнота приймає екофільність найвищою цінністю життя. Незаперечним є лише переконання в тому, що досягненню гармонії відносин людини з довкіл­лям мають слугувати найрізноманітніші напрям­ки людської думки та дії, і екологічна культура тут має посідати своє належне місце.

Формувати у молодого покоління сучасні наукові погляди на екологічні проблеми – одне з найголовніших завдань сучасної фізики. Оскільки ця наука є важливим джерелом знань про навколишній світ, основою науково-технічного прогресу й водночас – одним із головних компонентів духовної та матеріальної культури, що в останні десятиліття недостатньо враховувалося у шкільному екологічному вихованні. Тому мета досвіду– розглянути деякі особливості, шляхи та методи формування екологічної культури школярів на уроках фізики у загальноосвітніх навчальних закладах.

Праця над  даним питанням протягом останніх років, з використанням інноваційних, проблемних форм та методів навчання, активізує творчість, пошук, інтерес учнів до фізики,сприяє підвищенню рівня засвоєння знань, про що свідчить покращення результативності учнів школи на районних олімпіадах з фізики ( в т. ч. наявність призових місць), активізація участі учнів школи у екологічних заходах місцевої громади та вибір двома учнями навчання на фізичному факультеті УжНУ.

ІІ. Формування екологічної культури учнів при вивченні фізики

Сучасна екологічна освіта і виховання орієнтована на створеннясистеми неперервної екологічної освіти, суть якої полягає в її основнихцілях: розвиток екологічної свідомості та мислення, екологічної культуриособистості і суспільства, відповідального ставлення кожної людини доприроди. В процесі екологічного виховання людина повинна опанувати системою суспільно важливих цінностей, що визначають її поведінку ідіяльність по відношенню до навколишнього світу.

Таким чином, від рівня сформованості у підростаючого покоління екологічної культури залежить вирішеннябагатьох екологічних проблем. Екологічна культура – цечастина духовної культури, яка являє собою інтегративну якістьособистості, що втілює духовно-моральні цінності й визначає екологічно -моральні вчинки, спрямовані на збереження життя в усіх його проявах тана створення краси природного середовища. При цьому в учнів необхідноформувати пріоритетне відношення до вирішення екологічних проблемпри використанні будь-яких проектів, створенні машин та механізмів,розробці сучасних технологій та т.п. А для цього ще у школі повиннідавати дітям відповідні знання про природу, знайомити їх з екологічнимипроблемами, прививати любов до природи, вчити поводити себе так, щобне шкодити довкіллю. В Державних документах “Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), “Базовий компонент дошкільної освіти в Україні”, Закон України “Про шкільну освіту” приділяється велика роль екологічному вихваленню, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля. Зокрема, в Базовому компоненті шкільної освіти в Україні зазначається, що метою є формування елементів екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, розвиток у дитини позитивного емоційного – ціннісного ставлення до природного довкілля, формування реалістичних уявлень про явище природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів.

Людина невід’ємна від природи. Їй ми завдячуємо своїм існуванням, досконалістю, своєю силою і красою. Але із самою природою відбуваються нині разючі переміни, метаморфози, що несуть загрозу нашому здоров’ю.

Останнім часом збільшилась кількість повідомлень у пресі, по радіо, телебаченню про негативний вплив екологічного забруднення навколишнього середовища на організм людини, рослини і тварини. Вирубуються ліси, замулюються озера, убожіє світовий океан, пустелі поглинають родючі землі. У процесі виробництва в ріки, озера, моря щороку потрапляють забруднена вода, шкідливі речовини.

Атмосфера Землі насичується оксидом вуглецю, двооксидом сірки. Все це – небезпечні отруйні речовини.

Забруднення повітря, води, землі внаслідок бездумної господарської діяльності, в гонитві за виконанням планів, отриманням премій, збагаченням будь-якою ціною несприятливого впливає на умови життя і здоров'я населення. І найбільш незахищеними виявляються діти. На їхньому здоров’ї передусім конче негативно позначається дефіцит чистого повітря, води, продуктів харчування. Як може розвиватися нормально підростаюче покоління, коли майже 70 відсотків новонароджених з першого дня мають відхилення в здоров’ї?

Ми маємо безрадісні факти щодо зменшення приросту населення на Україні, однією з причин чого є екологічне забруднення навколишнього середовища. Стає системою патологія родів. Нерідко діти народжуються з різними недугами, багато з них стають інвалідами на все життя.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, створення екологічно безпечних умов для життєдіяльності людини – невід’ємна умова розвитку України.

З цією метою Україна здійснює екологічну політику на своїй території, основою якої є забезпечення безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, охорона життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії економіки і екології, охорона, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Законами визначено правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Дотримання законодавства в сфері охорони навколишнього середовища та в сфері освіти, прийняття виважених і розумних рішень на державному і місцевому рівнях, допоможе покращити екологічну ситуацію в Україні та в Рахівському районі.

ІІІ.  Формування екологічної культури на заняттях та при виконанні практичних завдань з тем «Теплові явища» і «Електричні явища»

Освоєння фізики та інших предметівприпускає освітню, виховну та розвивальну мету. В наш час особливогозначення набувають окремі вихідні положення та принципи, що стаютьвизначальними для вдосконалення структури, змісту, методів навчання тадля науково-методичного забезпечення процесу навчання фізики в школі.До них можна віднести проблеми відповідності структури курсу фізикизмісту сучасної освіти, гуманітаризації та диференціації навчання. Ціпроблеми тісно пов’язані між собою й потребують подальшого вивчення.

Однак, при формуванні екологічної культури учнівпроблема гуманітаризації природничо-математичних дисциплін потребує

термінового вирішення.Формуючи на уроках фізики екологічну культуру учнів, необхіднопам'ятати, що саме вона багато в чому визначає світогляд людини,духовно-етичні, естетичні, ціннісні орієнтири, її готовність до творчості.

Екологічна культура базується на чотирьох взаємозв’язаних елементах:

пізнавальному, емоційно-ціннісному, поведінковому, діяльнісному                              [3]. При організації навчання шкільного курсу фізики слід особливу увагуприділити діяльнісному підходу, який сприяє переходу від інформаційного

пояснювального викладання, орієнтованого на передавання готовихзнань, до діяльнісного, спрямованого на розвиток пізнавальних сил,творчих здібностей, способів мислення та діяльності школярів.

Одним з основних напрямів удосконалення процесу навчання фізикиповинна стати гуманітаризація. Вирішення проблеми гуманітаризації поворот у викладенні до цілісної картини світу, насамперед, до світулюдини, екологічної культури та всебічної культури взагалі.Головними аспектами гуманітаризації процесу навчання фізики є:повніше використання «гуманітарного» потенціалу фізики як частинизагальнолюдської культури для морального виховання; показ шляхівподолання хижацького ставлення до природи та екологічного невігластва;звернення у навчанні до людини як об’єкта наукового пізнання, що єчасткою природи [1, с. 16]. Таким чином, використання гуманітарногозмісту самого шкільного курсу фізики пов'язано з розвитком в учнівмислення, зокрема екологічного, формуванням їх світогляду, вихованнямпочуттів, а також сприяє швидкому усвідомленню дітьми органічногозв’язку між фізикою та розвитком суспільної свідомості, між фізикою таставленням людини до навколишнього світу.Розглядаючи особливості формування екологічної культури на урокахфізики, слід зазначити, що поряд із «гуманітарним потенціалом» ця наукамістить величезний «технічний потенціал», який виявляється у впливіфізики на життя суспільства через науково-технічний прогрес. Притаманна фізиці політехнічна спрямованість необхідна й потрібна.В аспекті гуманітаризації навчання фізики особливої актуальностінабуває питання зосередження уваги школярів на глобальних проблемахсучасної цивілізації – екології, енергетиці та енергозбереженні, атомній таядерній енергетиці, проблемах телекомунікацій та комп’ютеризації.Розв’язання екологічних проблем залежить від реалізації екологічної освіти та виховання, які сприяють формуванню екологічної культуримолодого покоління. На уроках фізики слід звертати увагу учнів напитання раціонального природокористування, намагатися виховувати вних почуття відповідальності перед природою.

Розглядати питання збереження і захисту навколишньогосередовища можна при виконанні різних завдань.

Так, при вивченні теми«Теплові явища» пропонується  учням розв’язати наступні задачі:

1. Скло, добре пропускаючи видиме світло, не пропускає тепловоговипромінювання. Поясніть на основі цього будову парників і теплиць.

Відповідь. Скляне покриття парника, пропускаючи сонячне світло, не«випускає» з нього внутрішню енергію у вигляді теплового випромінювання.Виникає так званий парниковий ефект, корисний для рослин, щозабезпечує їх світлом і теплом.

2. Питної води на Землі не вистачає в багатьох місцях, її доводитьсяотримувати з морської води – випаровуванням або вимерзанням. Який

спосіб вигідніший?

Відповідь. Улітку – випаровування; взимку – вимерзання.Наголошуємо на проблемі захисту і очищення водойм.

3. На одному із заводів для охолодження сталі за добу потрібно340 м3 води. Коли спробували охолоджувати окропом, витрати водизменшилися у 22 рази. Чому?

Відповідь. Окріп, перетворюючись у пару,інтенсивніше забирає тепло від сталі.

4. Як пояснити досить грізне явище сходження снігових лавин із гір?

Відповідь. Оскільки інтенсивність плавлення речовини із збільшенням тиску підвищується, то весною, в першу чергу, починає плавитися підошва лавини ілавина прямує по схилу гори з великою швидкістю [2, с. 10].

При цьому учням можна давати поради щодо теплозбереження, наприклад:

1. Забруднюють атмосферу відкриті ємкості з бензином, розлитінафтопродукти, мінеральні добрива і гербіциди, які за неправильногозберігання забруднюють ґрунти й водойми.

2. Не забувайте мити шибки, особливо восени. Забрудненепилом скло затримує від 10 – 30% сонячного світла і ви змушені будетечерез забруднені шибки взимку більше користуватися штучнимосвітленням.

3. Утеплення вікон та дверей: ретельно закривайте всі шпариний отвори. Приміщення швидше нагріватимуться, в них довшезберігатиметься тепло, менше вугілля, газу та іншого палива будевитрачено для обігрівання кімнат.

4. Збереження лише одного грама умовного палива натеплоелектростанціях при виробництві кожної кіловат-години енергії даєможливість заощадити за рік тонни умовного палива.

5. Сонячне світло затримують штори, великі квіти на підвіконні.Чиста біла стеля відбиває 60 – 80% світла, світлі шпалери – 50 – 60%,темні – 20 – 30%.

6. Влітку намагайтеся якомога ширше використовувати сонячнуенергію. Енергія сонячної радіації за рік на півдні становить близько 4,8ГДж/м2.

При вивченні теми «Електричні явища» розглядаю з учнями, наприклад, такі задачі:

1. Один із способів очистки диму полягає в тому, що на виходітруби встановлюють електрод, що затримує частинки сажі. Як ви думаєте,який потенціал слід подати на цей електрод, щоб на ньомунакопичувалося більше сажі: додатній чи від'ємний?

Відповідь.

Розжарена сажа випускає електрони. При цьому вона заряджаєтьсяпозитивно. Щоб сажа залишалася на електроді, він повинен бутизаряджений негативно. Звертаємо увагу учнів на проблемі якісних«ловушок» для сажі.

2. Прилипання мокрого снігу до проводів ліній електропередачможе спричинити їх обривання, що створює небезпеку для життя людей.Чи можна швидко позбутися цього снігу?

Відповідь. Можна, якщопропустити короткочасно по проводу струм великої сили, який розплавитьсніг [2, с. 10].

Також на уроках можна пропонувати учням задачі такого типу:

1. У 2000 році підприємствами та транспортом м.Львова буловикинуто в атмосферу 4880000 кг забруднених речовин. Скількизабруднених речовин припало на одного мешканця міста, якщо йогонаселення приблизно 450000. Який об’єм складають ці речовини, якщо їхгустина дорівнює 144 кг/м3?

2. Скільки кубометрів газу виділяє в місті, забруднюючисередовище, автомобіль-таксі, витративши за день 20 кг бензину?Густина газу при температурі 0° дорівнює 0,003 кг/м3.

3. За добу водозаборами у місто доставляється 50000 м3очищеної води. Скільки цистерн потрібно, щоб заповнити їх водою, якщомаса води в одній цистерні m = 60000 кг?

4. Луганський трубний завод здав з люмінесцентних ламп напереробку 10,5 кг ртуті. Який об'єм ртуті, якщо її густина 13600 кг/м3?

5. Задача з курсу фізики 11 класу, в якій показано ефективність ядерного пального і, її розв’язавши, можна поставити іншу умову, наприклад, яку масу вугілля потрібно криголамові мати з собою? Яка кількість шкідливих викидів виділиться при спалюванні цього вугілля? :   

У програмі з фізики для 12-річної школи у 8 класі 20 годин виділяється на вивчення розділу «Кількість теплоти. Теплові машини». Учні вивчають принцип роботи, види та використання теплових двигунів. Сьогодні значно збільшилися масштаби транспортних перевезень, які є складовою частиною промислового і сільськогосподарського виробництва. Разом з цим зростає рівень екологічної шкоди природі. Один з екологічних законів говорить, що за все треба платити. Скажімо, за зростаючий обсяг вантажоперевезень, за швидкість і комфорт — великою кількістю пального і матеріалів, а головне — забрудненням практично всіх земних сфер.

Підраховано, що, якби з’єднати всі вихлопні труби автомобілів, які пересуваються вулицями Києва, в одну трубу, то утвориться зловісний кратер діаметром 25 м, з якого викидаються 110 тис. тонн шкідливих газів на рік. Автомобільні викиди концентруються в приземному шарі повітря — саме в зоні нашого дихання.

Формування екологічної культури на уроках фізики я не обмежую тільки розв’язанням задач з екологічним змістом тапрактичними порадами. Весь навчальний матеріал  фізики має бути екологізованим, тому на більшості  уроків я висвітлююекологічні проблеми. Наприклад, при вивченні теми «Випаровування йконденсація» учням розповідаю про небезпеку для життя Земліфреону, аміаку; розглядаючи «Проблеми розвитку ядерної енергетики вУкраїні. Чорнобильська катастрофа та ліквідація її наслідків», говоримо з учнямипро проблеми розвитку атомної енергетики, соціально-екологічні наслідкипідвищення граничного рівня радіоактивного випромінювання способамизахисту від опромінення та т.п.

Також оволодінню навчального матеріалу з фізики сприяєвикористання екоігор та творів мистецтва, оскільки, екологічна культуране тільки впливає на збалансованість системи відносин «людина –суспільство – природа», але і сприяє гармонійному розвитку особистості.

Практикую проведення нестандартних уроків, позакласних заходів: урок- семінар, урок – суд, урок – КВК, урок – подорож  з використанням інтерактивних методів (робота в парах, групах, мозковий штурм, випереджаюче навчання та ін.).

Під час проведення  навчальної практики значна увага приділяється підбору завдань на екологічну тематику. Набуттю практичних знань з питань формування екологічної культури сприяють навчально-тематичні екскурсії з учнями школи ( похід на гору Кобила, в Карпатський біосферний заповідник, до витоків річок і потічків,  на МП «Ранкова зоря» і т. п.), зустрічі з працівниками Держлісгоспу, участь у благоустрою території нашого села – Росішка, Рахівського району Закарпатської області.

Для формування стійких екологічних переконаньучнівзалучаю їх до позакласних та позашкільних заходів, наприклад: участь у фестивалі «Гуцульська бринза», «День села»  (до 2014 року – в зв’язку з подіями на Сході України), конкурсах «Людина і ліс», «Збережемо красу Землі для наших нащадків», «Чиста Тиса – сестра Дунаю» та інших.

 Висновки

В останні десятиріччя діяльність людини здійснює величезний за масштабами й інтенсивністю вплив на природне середовище, свідченням чого є виникнення багатьох екологічних проблем. Посилення гуманістичної спрямованості освіти забезпечить розвиток в учнів умінь щодо пізнання проблем природи, а також залучення їх до спільної з дорослими екологічно - доцільної діяльності.

Сьогодні суспільство відчуває потребу в освічених та соціально підготовлених фахівцях. Тому формування у випускників загальноосвітніх навчальних закладів екологічної культури - завдання першочергове, розв’язати яке покликана екологічна освіта.

Тому навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах має бути спрямований на пошук конкретних шляхів здійснення учнями екологічної діяльності та формування в них екологічної культури, що особливо актуальне при вивченні фізики.

Це забезпечує правильну орієнтацію учнів у розумінні глобальних проблем, які необхідно розв’язати людству сьогодні, а також тих проблем, які будуть поставлені перед ним у майбутньому.

Сьогодні є очевидним для всіх, що екологічне виховання – це не тільки подання відповідних знань, а й спрямування на усвідомлення екологічної цінності природного середовища у єдності його з людиною. Таке усвідомлення ґрунтується на розумінні залежностей, які існували і існують у природі, впливу людської діяльності на неї і необхідність дбайливого ставлення до її об’єктів.

За вимогами сьогоднішнього дня щодо екологічного виховання дітей – прищеплення бережливого ставлення до природи – важливе місце відводиться дослідницькій пошуковій роботі. Істотне значення для засвоєння дітьми знань про світ мають такі ефективні методи і прийоми навчання, практичне експериментування, ігри, специфічно побудоване обговорення результатів дій з ними для засвоєння знань про навколишнє середовище, проблемні ситуації, розв’язання яких потребує актуалізації набутих знань: дидактичні ігри і вправи, завдання дітям для самостійних спостережень.

Треба пам’ятати і знати, що природа потрібна всім людям і не тільки сьогодні, а й завжди. Природа дає свої скарби, а нам потрібно віддячити їй людською добротою і турботою. Тільки тоді, коли люди – дорослі і малі - любитимуть природу, співчутливо ставитимуться до неї, привчатимуться до праці, ми менше говоритимемо про дефіцит милосердя й співчуття в нашому суспільстві.

                                           Література

1. Васенок Н. Екологічне виховання на уроках фізики / Н.Васенок // Шкільний світ. Фізика. – 2008. – № 27 (363). – С. 16–20.

2. Органіста Т.В. Розв’язування задач на екологічну тематику /Т.В. Органіста // Шкільний світ. Фізика. – 2006. – № 13 (277). – С. 10–11.

3. Пустовит Н.А., Вороніна Л.П., Руденко Л.Д. Системапізнавальних завдань екологічного змісту / Н.А. Пустовит, Л.П. Вороніна,

4. Л.Д. Руденко // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С. 80–88.

5. Фізика. Астрономія. 7-12 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. Ірпінь 2005.

6. Крисоченко В.С. Екологічна культура. – К.: Заповіт, 1996.- С.13-23,216-251

7. Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний аспект. – К., 2005.

8.Мельник Л.С. Формування ключових компетентностей методами інтерактивного навчання. Фізика в школах України. – Основа, 2008,  32ст.

9.http://sp.bdpu.org/

10.http://fizika.net.ua

11.http://www.big-library.info/

12.http://www.osvita.biz/

13.http://publ.lib.ru/publib.html

Випускна робота "Економіка"

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

«Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивченні основ економіки»

Випускна робота

Слухача курсів підвищення   кваліфікації вчителів економіки

Копича Івана Івановича

учителя економіки

Росішківської ЗОШ І –ІІІ ступенів

Рахівської районної ради

Закарпатської  області

Керівники:        доцент кафедри менеджменту та інноваційного розвитку освіти, кандидат фізико-математичних наук                                                                                  Т.І. Грабовська

Методист кабінету природничо-математичних

         дисциплін,основ економічних знань та екології                                                  Г.Б. Глюдзик  

Ужгород

2014

ЗМІСТ

  ВСТУП……………………………………………………………………………2

РОЗДІЛ 1. Використання нестандартних форм організації навчання як дидактична проблема………………………………………………………………3

1.1 Трактування "нестандартних форм організації навчання" в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання………………………3

1.2 Особливості використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін…………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 2. Методика використання нестандартних форм організації навчання на уроках курсу "Економіка"…………………………………………………………7

2.1 Роль курсу "Економіка" в системі загальної та економічної освіти. Особливості навчання у вивченні курсу "Економіка" учнями старшого шкільного віку………………………………………………………………………………….7

2.2 Використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб'єкт" ……………………………..10

3. Презентація уроку «Міжнародна валютна система»………………………..14

Висновки……….……………………………………………………………………24

 Список використаних джерел………..………………………………………...25

ВСТУП

Сьогодні вже немає сенсу обговорювати питання про те, чи варто вводити економіку в шкільні програми. Відповідь надана самою шкільною практикою: велика кількість шкіл вже зробила так, не діждавшись офіційного рішення Міністерства освіти.

Розуміння економіки суттєва частина громадського виховання. Засоби масової інформації кожного дня бомбардують людей проблемами, пов'язаними з податками, відсотками на займи, безробіттям, інфляцією і т. і.

Школа повинна забезпечити добру економічну освіту, щоб сформувати у учнів критичне мислення та прищепити уміння й навички, необхідні їм як громадянам для прийняття розумних рішень і впливу на формування економічної політики в країні.

Фундаментальна задача процесу навчання - навчити учнів робити правильний економічний вибір з урахуванням пріоритету проблем і обмеженими ресурсам, тобто формування активної життєвої позиції людини.

Тому важливою ланкою перебудови учбового процесу, на сучасному етапі є розвиток творчих здібностей майбутніх спеціалістів на основі активізації пізнавальної діяльності. Зростаюче значення у формуванні творчих здібностей набуває активне навчання з використанням нестандартних форм організації.

Виходячи з цього тема роботи: Використання нестандартних форм організації навчання при вивчені теми  основ економіки.

Мета: Вивчити, теоретично обґрунтувати можливості використання нестандартних форм організації занять при викладанні курсу "Економіка". Практично представити вибрану форму на прикладі теми.

Завдання:

Вивчити сутність проблеми в науковій літературі.

Вивчити можливості використання нестандартних форм при викладенні теми.

Представити розробку заняття, враховуючи вікові особистості групи навчання.

Узгоджуючи вище сказане і ще раз зазначаючи необхідність викладення економічних дисциплін в шкільних закладах сьогодення, об'єктом курсової роботи є методика викладання економічних дисциплін, предметом - використання нестандартних форм організації навчання при викладанні курсу “Економіка”. При написанні курсової роботи використовувалися методи аналізу і узагальнення психолого-педагогічної і методичної літератури і періодичних видань з проблеми, що досліджується.

РОЗДІЛ 1

Використання нестандартних форм організації навчання як дидактична проблема

1.1 Трактування "нестандартних форм організації навчання" в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання

Підвищення якості знань школярів і стимулювання їхнього інтересу до навчання - важливі задачі удосконалювання процесу навчання, а в зв'язку зі стандартизацією освіти вони набувають особливої актуальності. Їхнє рішення бачиться в даний час у збагаченні змісту, методів і організаційних форм навчання.

70-80-ті роки характеризуються участю педагогів-новаторів і регіональних вчительських об'єднань у пошуку шляхів удосконалювання структури уроку. Впроваджувалися нові форми навчання, заохочувались нестандартні уроки, діяли різноманітні майстерні, студії і т.д. Більшість педагогів прагнули до інтеграції різноманітних організаційних форм, де урок був би сполученою ланкою. При цьому вчителя випробують структурні елементи різноманітних організаційних форм навчання, що виражається в таких назвах, як урок-дискусія, урок-студія і т.д. Сучасний урок, зберігаючи властиві йому характерні ознаки. являється не як статична, а як форма навчального процесу, що постійно розвивається.

Необхідно бачити удосконалювання процесу навчання в розвитку класно-урочної системи, у використанні сучасного уроку в якості сполученої ланки в інтеграції різноманітних організаційних форм. Звідси буде змінюватися і структура класичного уроку. У надрах класно-урочної системи народжуються нестандартні уроки, що залучають до творчої діяльності, дозволяють гнучко використовувати результати методичних досліджень, врахувати інтереси вчителя й учнів.

На теперішній час в психолого-педагогічній літературі мало уваги приділяється нетрадиційній формі організації навчання, відсутні детальний опис і трактування поняття нестандартного заняття. Проаналізував сутність проблеми, систематизуючи отриманні дані і спираючись на книгу Підласого И.П. "Педагогика", можна дати слідуюче визначення даного терміну.

Нестандартне заняття - це імпровізоване навчальне заняття, яке має нестандартну (невстановлену) структуру. Ця структура складається з двох головних компонентів: моделі (опис границь дії, наближеність її до дійсності) та безпосереднього самого процесу проведення.

Таке заняття складається з 4 фаз. Вони є наступними:

Фаза підготовки - на цій фазі здійснюється знайомство з вихідною ситуацією, правила дій, розподіл ролей і ситуацій;

Фаза вияснення додаткових питань;

Проведення самого нестандартного уроку;

Фаза підведення підсумків, тобто фаза рефлексії.

Таким чином, давши трактування вище розглянутому терміну, визначивши його структуру і складники (фази), є сенс перейти саме до виділення певної класифікації таких занять з метою правильного впровадження їх в систему шкільного навчання при вивченні економічних дисциплін, щоб подолати відрив викладення практичного матеріалу від реальної дійсності життя.

Проаналізував наявну психолого-педагогічну літературу, зокрема підручники Підкасистого П.И., Підласого И..П., Бондарчук Е.И. та Бондарчук Л.И., Аксьонової О.В., а також періодичний матеріал "Педагогика" і "Географія та основи економіки в школі" тощо, можна зробити висновок, що жоден з авторів не дає повної класифікації нестандартних форм навчання. Вони лише пояснюють поняття "нетрадиційності" через розгляд окремих типів занять, поверхнево згадуючи про них в темах класно-урочної системи учбового процесу. Хоча на сучасному етапі існує нагальна потреба впровадження форм і методів активного навчання для подолання відриву традиційного навчання від реальної, конкретної діяльності.

Лише в методичних порадах до виконання практичної частини курсової роботи з "Методики викладання економіки" виділяється декілька десятків типів нестандартних занять. Їх назва дає уявлення про мету, задачі, методику проведення таких занять.

 Уроки - "занурення", Уроки - ділова гра, Уроки - прес-конференції, Уроки – змагання, Уроки типу КВК, Театралізовані уроки, Уроки – консультації, Комп'ютерні уроки, Уроки з груповими формами роботи,  Уроки взаємонавчання учнів, Уроки творчості, Уроки – аукціони, Уроки, які ведуть учні,Уроки – заліки,

 Уроки – сумніви,Уроки - творчі звіти,Уроки – формули,Уроки – конкурси, Бінарні уроки, Уроки – узагальнення, Уроки – фантазії, Уроки – гра, Уроки - "суд", Уроки пошуку істини, Уроки - лекції "Парадокси", Уроки – діалоги, Уроки - рольові ігри, Уроки – конференції, Уроки – семінари, Інтегральні уроки, Міжпредметні уроки,Уроки - екскурсії.

В цьому переліку в розряд нестандартних уроків попали деякі типи занять, які в колишніх класифікаціях фігурували як допоміжні, позакласні і позаурочні форми організації учбової роботи. За формою проведення існує наступна класифікація нестандартних занять:

Заняття у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, ділова гра, вікторина тощо.

Заняття у формі публічного спілкування: прес конференція, аукціон, мітинг, дискусія, діалог, телеміст тощо.

Заняття, що спираються на фантазію: урок-казка, урок-сюрприз то інші.

Заняття комбіновані з іншими організаційними структурами: урок-консультація, урок-практикум, урок-семінар та інші.

Заняття, побудовані на імітації діяльності при проведенні суспільно-культурних заходів: заочна екскурсія, екскурсія у минуле, подорож, літературна прогулянка, літературна гостинна, інтерв'ю, репортаж.

Перенесення в рамках заняття традиційних форм позааудиторної роботи: КВК, "слідство ведуть знавці", "спектакль", концерт тощо.

Інтегровані заняття.

Саме завдяки даним класифікаціям ми маємо уявлення про те, які взагалі існують нестандартні заняття. Це дозволяє при більш детальному аналізі особливостей використання нетрадиційних форм організації навчання при викладанні економічних дисциплін і з врахуванням вікових особливостей учнів, їх рівнем активності впроваджувати ті або інші заняття в класно-урочну систему учбового процесу в сучасних шкільних закладах нашої країни з метою подолання економічної неграмотності і виховання економічної свідомості дітей. Тобто з метою забезпечити добру економічну освіту, щоб сформувати у учнів критичне мислення та прищепити уміння й навички, необхідні їм як громадянам для прийняття розумних рішень і впливу на формування економічної політики в країні.

1.2 Особливості використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін

Погоджуючись зі словами Чернякової С., можна зробити висновок, що проведення нестандартних уроків -- завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутіше, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповідь своїх однокласників. На основі добровільності та зацікавленості формується позитивна мотивація до навчання, розвивається учнівська і педагогічна творчість, враховуючи потреби часу. [21, с.15-17]

Виходячи з цього, в основі нестандартної форми навчання лежить поєднання інформаційного (репродуктивного), проблемного (евристичного) й ігрового навчання. А звідси і три рівні активності учнів.

У 1998-1999 роках російські вчені анкетували понад 2000 школярів з метою встановлення відповіді на слідуюче питання: "Що потрібно зробити, щоб вивчення предмету стало більш цікавим? ".[2, с.30-32]

Були отримані слідуючі відповіді:

вчителю потрібно цікавіше розповідати матеріал (44% - учні 8 класів, 76% - учні 10 класів);потрібно частіше надавати учням можливість проводити досліди самостійно (80 і 90%); добре було б заохочувати оригінальні відповіді та судження школярів (70 і 90%); необхідно зробити більш різноманітними форми навчальних заняття: поряд з уроком проводити конференції, диспути, аналіз економічних ситуацій тощо (20 і 60%).

Отже, слід зазначити, що економічна освіта в школі не може бути обмежена лише змістовим аспектом. Засвоївши основи економічні знань, навчившись читати й аналізувати актуальні економічні матеріали, розбиратися в економічних повідомленнях та програмах уряду, учні мають розуміти, що економічна теорія - це розумовий ресурс, необхідний для того, щоб осмислити своє місце в економічних процесах, навчитися "грати" основні економічні ролі, вступати в цивілізовані взаємовідносини і приймати економічно виважені рішення щодо проблем, пов'язаних з майбутньою практичною діяльністю.

Тобто шкільна економічна освіта повинна базуватися на класно-урочній системі із використанням нестандартних форм навчання, головною метою яких є підвищення та підтримка інтересу учнів до навчання, заохочування до творчої діяльності та таке інше. Але перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх в систему недоцільно, через велику втрату часу, відсутності серйозної .пізнавальної праці, невисокої результативності і інше.

Отже, конкретизуючи вище сказане, головними особливостями використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін є:

використання учнями набути теоретичних знань на практиці у вигляді конкретних умінь та навичок; заохочення і підвищення зацікавленості учнів до навчання економічних дисциплін; можливість врахування інтересів учителів і учнів.

Таким чином, давши трактування "нестандартного заняття" згідно з науковою літературою, розглянувши їх класифікацію, а також закцентував увагу на детальному вивченні особливостей використання нестандартних форм організації навчання при викладанні економічних дисциплін, можна зробити слідуючі висновки:

по-перше, учні мають розуміти, що економічна теорія - це розумовий ресурс, необхідний для того, щоб осмислити своє місце в економічних процесах, навчитися "грати" основні економічні ролі, вступати в цивілізовані взаємовідносини і приймати економічно виважені рішення щодо проблем, пов'язаних з майбутньою практичною діяльністю;

по-друге, шкільна економічна освіта повинна базуватися на класно-урочній системі, а вміле використання нестандартних занять -- це лише доповнення до традиційного викладання з метою заохочувального характеру та для поєднання практичної і теоретичної частин подання матеріалу;

по-третє, згідно із зазначеною класифікацією можна встановити, які саме нестандартні заняття слід застосовувати при вивченні тієї чи іншої теми задля розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів на основі активізації пізнавальної діяльності.

РОЗДІЛ 2

Методика використання нестандартних форм організації навчання на уроках курсу "Економіка"

2.1 Роль курсу "Економіка" в системі загальної та економічної освіти. Особливості навчання у вивченні курсу "Економіка" учнями старшого шкільного віку

Перехід до ринкових відносин об'єктивно породжує гостру потребу в реалізації підприємницького потенціалу громадян України на основі ефективного використання їх господарської ініціативи. Позбавлення стереотипів зрівнялівки, утриманства та споживацької психології, подолання економічної неграмотності. Сьогодні стає все більш очевидним той факт, що нецивілізований ринок і гонитва за миттєвою вигодою, недобросовісна реклама та непорядність у ділових стосунках - не скільки результат непродуманої економічної політики, скільки показник розвинутості економічної свідомості і мислення населення України. Адже один з найбільших дефіцитів нашого нинішнього життя - дефіцит економічної культури, уміння раціонально мислити і грамотно господарювати, виявити ініціативу, йти на розумний ризик, дбаючи про майбутнє. Тому надії на відродження України треба пов'язувати з широкою економічною освітою населення, насамперед учнів загальноосвітніх шкіл.

Перед сучасною економічною освітою школярів, на погляд Гражевської Н., стоять такі завдання: [2, с.30-32]

загальноосвітнє, пов'язане з формуванням світогляду та розвитком розумових здібностей на основі економічного способу мислення;

практичне, пов'язане з формуванням навичок економічної поведінки, уміння робити раціональний вибір та реалізувати свої громадянські права в демократичному суспільстві;

підготовчо-професійне, пов'язане з ранньою діагностикою та розвитком професійних навичок до підприємницької діяльності;

виховне, пов'язане з формуванням раціональних ціннісних переконань, економічної культури, ділової етики тощо.

Розв'язання цих завдань потребує впровадження в практику загальноосвітніх закладів не окремого економічного курсу або предмет, а цілісної системи шкільної економічної освіти, орієнтованої на різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності учнів. Загальна програма економічної освіти школярів має включати:

Програму економічної освіти для початкових 1-4 класів (азбуку економіки);

Програму економічної освіти для середніх 5-8 класів (економіку найближчого оточення: школи, сім'ї тощо);

Програму економічної освіти для учнів 9-10 класів (загальний курс економіки);

Програму економічної освіти для учнів 11-12 класів (курс прикладної економіки: основ бізнесу, підприємницької діяльності, фермерського господарства, банківської справи тощо);

Програму економічної освіти для учнів ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням економічних дисциплін.

Такий підхід дасть можливість створити єдиний освітній простір та забезпечити варіативність вимог з урахуванням вікових особливостей, індивідуальних можливостей і потреб школярів, дати різнорівневу економічну освіту залежно від профілю конкретної школи та потреб учнів.

Досвід свідчить, що підвищення рівня економічної грамотності учнів позитивно впливає на морально-психологічну і практичну готовність випускників шкіл до життя у нових соціально-економічних умовах.

Саме тому предметом шкільного курсу "Економіка" є закони, з урахуванням яких відбувається управління економічною поведінкою людей, відносини власності між ними, розвитком науки, засобами виробництва та ін. Отже, економіка як окрема дисципліна вивчає питання, які охоплюють основу життєдіяльності будь-якого суспільства. Вона є джерелом знань про навколишній світ, виконуючи освітні, виховні, профорієнтаційні та інші функції.

Отже, впроваджуючи в практику загальноосвітніх закладів систему шкільної економічної освіти, потрібно враховувати не тільки необхідність підвищення рівня економічної грамотності учнів, їх готовності до життя в сучасних ринкових умовах, а також враховувати різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності з метою більш ефективного засвоєння матеріалу, що викладається. Тобто необхідно спиратися на психологічні аспекти вікового розвитку особистості, мотивуючи діяльність учнів за допомогою головних цінностей, які є провідними на даному етапі їх становлення.

Саме аналіз психологічної літератури, зокрема підручника Столяренко Л.Д. "Основы психологии", дозволив виділити і систематизувати наступні особливості навчання учнями старшого шкільного віку, спираючись на психологічні характеристики юнацького етапу в розвитку людини [18].

Виходячи з цього, юнацький вік (15-18 років) - етап формування самосвідомості і власного світогляду, етап людської близькості. Це період прийняття відповідальних рішень, що визначають усе наступне життя людини: вибір професії і свого місця в житті, виробітку життєвої позиції тощо. [18]

Учні старшого шкільного віку зневажливо ставляться до порад старших. Увійшовши в третю стадію розвитку пізнавальних процесів, у них формується абстрактне і понятійне мислення. Тому розуміння економічної інформації протікає ефективніше, якщо інформація дається педагогом у чіткій логічній послідовності, теоретичні положення ілюструються конкретними прикладами, навчальний матеріал викладається на доступно рівні з урахуванням наявних знань і рівня розвитку мислення учнів. Також дуже необхідна чітка направленість на навчання.

Наприклад, щоб засвоїти поняття курсу "Економіка", для підлітків необхідно піднести їх на мові образів і операцій. Участь учнів в експериментальній роботі також може бути позитивним стимулом для розвитку творчої активності. Необхідно правильно поєднувати активні та традиційні методи навчання, максимально використовувати на учбових заняттях домашніх творчих завдань та т. і.

Десятикласникам і одинадцятикласникам вже під силу порівнювати практичну, організаційну й суспільну діяльність людей, узагальнювати різну за походженням інформацію, а також робити висновки за допомогою таблиць, діаграм, схем, доводити свою точку зору, наводити аргументи.

Отже, особливостями навчання у вивчені курсу "Економіка" учнями старшого шкільного віку є поєднання усіх перелічених вище характеристик юнацького розвитку особистості.

Враховуючи все сказане до цього, можна зробити висновок, що при викладанні даного шкільного курсу для 10-11 класів є сенс використовувати як стандартні, так і нестандартні форми організації навчання. За допомогою одних у учнів формуються традиційні базові знання, уміння та навички. А за допомогою нетрадиційних форм організації навчання, крім вище переліченого, заохочується і підвищується зацікавленість до навчання економічних дисциплін, з'являється можливість використовувати набуті теоретичні знання на практиці у вигляді конкретних умінь і навичок.

Згідно з цим, основними нетрадиційними заняттями при вивченні шкільного курсу "Економіка" для учнів юнацького віку, спираючись також на їх абстрактне і понятійне мислення, можуть бути наступні заняття у формі змагань та ігор (конкурс, турнір, ділова гра, вікторина тощо), у формі публічного спілкування (прес конференція, аукціон, мітинг, дискусія, діалог, телеміст тощо), заняття, побудовані на імітації діяльності при проведенні суспільно-культурних заходів (екскурсії, інтерв'ю, репортаж), а також інтегровані заняття та перенесення в рамках заняття традиційних форм позааудиторної роботи (КВК, "слідство ведуть знавці", концерт тощо).

Основою для їх проведення є встановлення конкретних відповідей на слідуючі пари питання як учнями, так і викладачами:

1. Що робити - хто буде робити?

2. Чим займатися - як це робити?

3. Де проводити - коли проводити?

4. Хто - з ким вступати у взаємодію?

Потім йде безпосередньо розробка вибраного заняття з врахуванням необхідних методичних вимог організації та впровадження. Наприклад, всі запропоновані вище форми повинні насамперед виконувати кілька функцій: навчаючу, розважальну, комунікативну, релаксаційну, психологічну, розвиваючу та виховну. Далі повинна бути чітка структура проведення. Для ігор, змагань, конференції, дискусії. репортажу, інтерв'ю тощо вона наступна:

вступна частина (постановка мети, завдань); підготовча частина (встановлення правил); сам хід дій; аналіз результатів, підведення підсумків.

Отже, використання цих та інші нестандартні форми організації навчання дозволяє максимально збільшити ефективність вивчення економічного матеріалу, підвищити рівень економічної грамотності учнів, позитивно впливаючи на морально-психологічну і практичну готовність випускників шкіл до життя у нових соціально-економічних умовах. Вони мають за мету мотивувати навчання через використання непрямого впливу на егоцентризм юнацького віку. Але наголошую ще раз на тому, що ні в будь-якому разі не треба відходити від класно-урочної системи, бо це призведе до великих втрат часу, відсутності серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності ті інше.

2.2 Використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб'єкт"

Згідно з "Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Економіка. 8-11 класи", основною формою проведення занять з економіки залишається урок. Особлива увага має приділятися роботі із пресою, довідковою літературою, а також аналізу ситуацій.

Поряд з цим значно широко повинні використовуватися ділові та ролеві ігри тощо. Це пов'язане з тим, що використання нестандартних форм організації навчання при вивчення будь-якої теми є одним із сучасних методів активізації роботи учнів старшого шкільного віку, підвищення ступеня засвоєння матеріалу, інтенсифікація всього навчального процесу. Значимість застосування посилюється тим, що з їхньою поміччю школярі отримують можливість перейти від абстрактного мислення до конкретного сприйняття дійсності, розвивати уміння використання отриманих теоретичних знань у своїй майбутній практичній діяльності. Вони емітують конкретну реальність, зв'язок і залежність між різноманітними процесами і явищами, дозволяють прищепити навички аналізу, оцінки дослідження економічних процесів; навчити їх приймати господарські рішення в конкретних ситуаціях у всіх сферах виробництва; виробити вміння осмислювання результатів роботи.

Викладаючи тему "Домашнє господарство як економічний суб'єкт", вчитель повинен роз'яснити слідуючі питання:

що являє собою домашнє господарство як суб'єкт ринкових відносин, форми включення його в кругообіг ресурсів, товарів, послуг і доходів у ринковій економіці;

домогосподарство як постачальник робочої сили, товарів та послуг для потреб суспільства;

домашнє господарство як сфера споживання;

структура сімейного бюджету: доходи та видатки, фактори, що вливають на добробут сім'ї;

основні форми економічних відносин домогосподарства з державою;

організаційні засади ефективного домашнього господарювання.

Після вивчення учні повинні знати:

місце і роль домашнього господарства в ринкових умовах;

що таке сімейний бюджет;

які основні форми економічних відносин домашнього господарства з державою.

Повинні вміти:

аналізувати основні джерела формування сімейного бюджету та структуру видатків сім'ї;

дати характеристику основних факторів, що впливають на добробут сім'ї.

Отже, на наш погляд, для більш ефективного засвоєння даної теми слід використати форму організації навчання як урок КВК

Виходячи з цього, враховуючи особливості навчання, творчої активності та мотивації учнів старшого шкільного віку, розроблено нестандартний урок з курсу "Економіка" для 10 класу за темою "Домашнє господарство як економічний суб'єкт".

Тема уроку: "Домашнє господарство як економічний суб'єкт".

Мета уроку:

Освітня. Закріпити матеріал (домашнє господарство як суб'єкт ринкових відносин, як постачальник ; робочої сили, товарів та послуг для потреб суспільства; домашнє господарство як сфера споживання; структура сімейного бюджету: доходи та видатки).

Розвиваюча. Розвинути економічне мислення, усну та письмову мову, здібність застосовувати знання в пошуках рішення проблемних ситуацій в умовах нових учбових задач.

Виховна. Виховати почуття дружби, товаришування, вміння працювати в колективі, самостійно та відповідально готуватися до уроку, підвищити зацікавленість до вивчення економіки.

Тип уроку: урок КВК.

Обладнання: правила гри, призи.

Правила гри (послідовність дій):

1. Команди формує вчитель.

2. Команди самостійно вибирають капітанів, назву, девіз, емблему.

3. Жеребкування визначає черговість виступу команд.

4. Якщо команда не знає відповіді або неправильно відповідає, то інша команда може відповісти та отримати бали.

Хід уроку:

Організаційний момент (Слово вчителя. Жеребкування (черговість виступу команд). Представлення команд.)

Привітання команд (назва, емблема, девіз) - 5 балів.

Конкурс "Розминка "(4 бали). Пояснити зміст тернів.

Перша команда:

Домашнє господарство - економічна одиниця, яка складається з одного чи більше осіб, яка забезпечує економіку ресурсами і використовує отримані за них кошти на купівлю товарів чи послуг, які задовольняють матеріальні потреби людини.

Процент - плата за використання грошей.

Друга команда:

Заробітна плата - ціна за працю (за використання послуг праці) в одиницю часу (годину, день тощо).

Рентний дохід - дохід осіб, які забезпечують економіку земельними ресурсами.

Конкурс "Актори" (5 балів). Почерзі команди показують та відгадують пантоміми на тему "Домашнє господарство".

Конкурс "Економістів" (5 балів). Кожна команда пропонує свій найцікавіший та економічно вірний варіант накопичення доходу домашніми господарствами (це може бути заробітна плата і платня, доходи власників, прибуток корпорацій, процент, рента), а також пропонує своє трактування поняття "заощадження" (це частина доходу, що залишається після сплати податків, що не використовується).

Конкурс "Економічне лото" (5 балів). З різноманітних шматочків команди швидко складають картинку: перша команда - товар тривалого користування (автомобіль, меблі, побутове обладнання тощо), друга - товар короткострокового використання (продукти харчування, одежа тощо) і відповідають на питання:

Які товари тривалого, а які короткострокового використання?

Якими послугами користуються домогосподарства? (це житло, відпочинок, медичне обслуговування, освіта тощо)

Конкурс "Капітанів" (10 балів). Кожен з капітанів пропонує до уваги слухачів свою розповідь на тему "Місце та роль домашніх господарств в задоволені потреб людини".

Конкурс "Домашнє завдання" (10 балів). Виступи команд на загальну тему "Значення заробітної плати, ренти і процента як джерела доходу домогосподарств".

Запитання однієї команди другій з теми "Домашнє господарство як економічний суб'єкт".

ПІДСУМКИ УРОКУ (аналіз уроку, оцінювання учнів).

Як і кожне заняття, урок - КВК має ряд переваг і ряд недоліків.

До переваг слід віднести:

нетрадиційність заняття;

активізація творчої роботи учнів на уроці;

мотивування навчання через використання непрямого впливу на егоцентризм юнацького віку; виховування почуття дружби, товаришування;

формування вмінь працювати в колективі, самостійно та відповідально готуватися до уроку; підвищення зацікавленість до вивчення економіки тощо.

Серед недоліків слід відмітити:

велика втрата часу; відсутності серйозної пізнавальної праці;

невисока результативності тощо.

Тому при вивченні будь-якої економічної теми потрібно правильно чергувати нестандартні форми організації навчання з традиційними класними уроками.

  

Урок-гра з економіки у 10 класі

«Економічний бій »

Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання учнів з економіки, розвивати творче мислення, ініціативу, уміння обґрунтувати свої думки, інтерес до набутих економічних знань, активізувати групову розумову діяльність

Методи уроку: словесні (рольова гра); практичні (вправи, задачі).

Обладнання: годинник, гонг, мультимедійна дошка, презентація гри.

Тип уроку: урок-гра.

Підготовка до гри.

1.     Визначити склади команд по 6 чоловік.

2.     Обрати капітанів команд, назви команд і їх емблеми.

3.     Команди готують по 2 запитання до команди суперників.

Хід гри.

І. Правила гри:

Гра складається з 5 раундів і в кожному з них для перемоги команді набрати 5 очок. Час на обговорення запитання 1 хвилина, для окремих складних завдань 2 хвилини. Сигнал до відповіді – піднята рука капітана. Відповідати може будь-який член команди. За неповну і нечітку відповідь очко не додається. Якщо команди не можуть дати відповіді на запитання, то їм допомагають глядачі в залі. Хто першим підніме руку і дасть правильну відповідь, то й зможе заробити для команди, за яку вболіває 0,5 очка. Першою відповідає та команда, капітан якої першим підняв руку. Якщо її відповідь невірна, команда суперників має ще 20 секунд на обговорення.

ІІ. Гра.

         І раунд – «Екослов» (економічна розминка для команд).

Вчитель дає визначення економічних понять, а гравці називають їх. Команда, яка швидше визначить про яке поняття йдеться, отримує 1 очко.

1.     Посередник на біржі, який укладає операції купівлі-продажу за дорученням клієнта (брокер).

2.     Перевищення видатків над доходами (дефіцит).

3.     Боргове зобов’язання (вексель).

4.     Доходи, які отримують власники акцій(дивіденди).

5.     Дохід власника землі (рента).

6.     Обов’язкові платежі, які здійснюють фізичні і юридичні особи в бюджет (податки).

7.     Документ, що посвідчує якість товару (сертифікат).

8.     Грошове вираження вартості товару (ціна).

9.     Речовини природи в первісному або частково обробленому вигляді (предмети праці).

10.                       Рішення продавців продати товар (пропозиція).

11.                       Товар, який стихійно виділився з світу товарів, щоб відігравати роль загального еквіваленту (гроші).

12.                       Біржовики, які сподіваються отримати прибуток на зниженні курсу акцій (ведмеді).

13.                       Компанія, яка контролює контрольний пакет акцій інших підприємців і, як правило, сама не бере участь у виробничій діяльності (холдингова компанія).

14.                       Організація, яка випускає облігації (емітент).

ІІ раунд – «Ерудит»

Командам ставлять запитання творчого і проблемного характеру. Гравці у відповідях мають показати свою ерудицію, уміння обґрунтувати  свої думки.

1.     Як вплине на ціну м’яса телятини збільшення ціни на м'ясо курей?

2.     Що таке інфляція і хто від неї програє, а хто виграє?

3.     Продовжіть вислів: « Щасливий не той, у кого багато грошей, а той…. (кому їх вистачає).

4.     Чи справді конкуренція має тенденцію до монополізму?

5.     Послухайте уважно вислів одного з економістів: «Бджола збирає нектар не для того, щоб запилювати квіти, вона бажає отримати мед. У кінцевому ж рахунку вона служить інтересам квітів. Те ж саме відбувається і з підприємництвом» Поясніть аналогію.

6.     Яку функцію виконують гроші, якщо їх віддають у банк під процент?

7.     Чи діє закон попиту на монополістичному ринку?

8.     Що станеться на товарному ринку з ціною на молоко, якщо збільшиться кількість корів і зменшаться доходи споживачів?

9.     Продовжіть прислів’я: «Хочеш втратити друга….»(дай йому в борг гроші).

10.                       Коли б за помахом чарівної палички всі люди мали змогу отрумувати все, що побажають, то як це б вплинуло на економічну науку?

ІІІ раунд – «Комбінований».

1.     Вікторина «Ти мені – я тобі».

Команди ставлять одна одній по черзі  по 2 завчасно підготовлені запитання.

2.     Вікторина «Учень скаже, як  зав'яже».

Командам пропонується згадати прислів’я або приказки про гроші або про працю.

3.     Конкурс «Економічна загадка»

«Без рук, без ніг, без голови, а весь світ обійшли» (гроші.)

4.     Конкурс «Головоломка».

Знайдіть правильну відповідь у колонці Б і поставте її номер напроти колонки А.

№п/п	А	№п/п	Б
1	Монети		Письмове зобов’язання боржника оплатити визначену суму грошей у визначений час
2	Паперові гроші		Гроші, створені міжнародними організаціями для здійснення розрахунків між країнами
3	Чек		Розрахунковий засіб, який найчастіше видається банками своїм клієнтам
4	Вексель		Гроші, які виплавляються з малоцінних металів і використовуються для розмінювання паперових грошей
5	Кредитна картка		Контроль за станом руху коштів власника грошей, який передав їх у банк
6	Банківський рахунок		Наказ власника банківського рахунку перерахувати певну суму на користь пред’явника
7	Міжнародні гроші		Монети, паперові гроші, чеки
8	М₁		Казначейські білети або банкноти, які використовуються як засіб обігу і платежу

ІV раунд – «Розв’яжи задачу»

Командам пропонуються розв’язати економічні задачі. На кожну задачу дається 2 хвилини. Кожна правильно розв’язана задача – 2 очка.

1.     За 3 дні  кондитер виготовив 120 виробів. Після цього він використав новий пристрій, у результаті застосування якого продуктивність праці збільшилась на 10 виробів в день. Яку кількість виробів він виготовив за 10 днів роботи?

2.     Фірма отримала кредит у розмірі 100 тис. гривень на таких умовах: повернути через рік 60 тис. гривень і ще через рік 81 тис. гривень. Під яку ставку відсотка банк видав кредит?

V раунд – «Швидше, більше»

Тестові питання кожній команді. Виграє раунд той,хто швидше дасть 5 правильних відповідей.

1.     Яке положення розкриває сутність грошей як економічної категорії:

а) гроші – це грошові білети і розмінна монета;

б) гроші – це загальний еквівалент обміну товарів;

в) гроші – це золоті й срібні монети.

2.     Яку функцію виконують гроші, надаючи вартості товару форми ціни?

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу платежу.

3.     Яка країна вважається батьківщиною паперових грошей?

а) Англія;

б) Китай;

в) Греція;

г) Франція.

  4. Крива попиту ілюструє залежність:

а) ціни від попиту;

б) обернено-пропорційну залежність попиту від ціни;

в) величину попиту від пропозиції;

г) величину попиту від сезонної реалізації товару.

5.     Величина попиту перевищує величину пропозиції. Це приклад:

а) закону спадної граничної корисності;

б) феномену Гіффена;

в) дефіциту;

г) надлишку.

6.     Найбільш суттєвим для ринкової економіки є:

а) ефективні профспілки;

б) відповідальні дії підприємців;

в) державне регулювання;

г) активна конкуренція.

7.     У ринковій економіці конкуренція:

а) допомагає подолати економічний спад;

б) призводить до зростання безробіття;

в) прискорює інфляцію;

г) сприяє досягненню рівноваги між попитом і пропозицією.

8.     Який з приведених принципів відноситься до ринкової економіки?

а) централізм;

б) свобода вибору;

в) ієрархія управління;

г) зрівняльність.

9.     Сучасна економічна система України:

а) ринкова економіка;

б) мішана економіка;

в) командна економіка;

г) перехідна економіка.

10.                       Якими причинами можна пояснити існування економічних проблем?

а) зростання населення Землі;

б) наявність безробіття та інфляції;

в) безмежність потреб та обмеженість ресурсів;

г) забрудненням навколишнього середовища.

ІІІ Підведення підсумків гри та нагородження переможців.

ВИСНОВКИ

Підвищення якості знань школярів і стимулювання їхнього інтересу до навчання - важливі задачі удосконалювання процесу навчання, а в зв'язку зі стандартизацією освіти вони набувають особливої актуальності. Їхнє рішення бачиться в даний час у збагаченні змісту, методів і організаційних форм навчання.

Таким чином, розглянувши роль курсу "Економіка" в системі загальної та економічної освіти, а також проаналізував особливості навчання у вивченні цього курсу учнями старшого шкільного віку і необхідність використання нестандартних форм організації учбового процесу при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб'єкт", в тому числі розробивши власний нетрадиційний урок з цієї теми із застосуванням методу кейс-стаді (Case Studies), який розрахований на підвищення творчої активності учнів 10 класу, збуджує їх мислення, вимагаючи пошуку оптимальних рішень, можна зробити наступні висновки:

Сьогодні в Україні головною метою загального навчання є широка економічна освіта населення, насамперед учнів загальноосвітніх шкіл.

Шкільний курс "Економіка" розрахований на учнів 10-11 класів, бо саме в цьому віці формується відповідальність людини, здатність зважувати свої вчинки, аналізувати свою діяльність, робити висновки тощо.

Впроваджуючи в практику загальноосвітніх закладів систему шкільної економічної освіти, потрібно враховувати не тільки необхідність підвищення рівня економічної грамотності учнів, а також враховувати різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності з метою більш ефективного засвоєння матеріалу, що викладається. Тобто необхідно спиратися на психологічні аспекти вікового розвитку особистості, мотивуючи діяльність учнів за допомогою головних цінностей, які є провідними на даному етапі їх становлення.

Задля активізації роботи учнів на уроках слід на основі класно-урочної системи застосовувати нетрадиційні заняття, а саме: заняття у формі змагань та ігор, у формі публічного спілкування, заняття, побудовані на імітації діяльності при проведенні суспільно-культурних заходів, а також інтегровані заняття та перенесення в рамках заняття традиційних форм позааудиторної роботи тощо

І насамкінець, як приклад для більш ефективного засвоєння економічної теми, а саме "Домашнє господарство як економічний суб'єкт" можна використовувати форму організації навчання як урок КВК, який розрахований на підвищення творчої активності учнів, збуджує мислення, вимагає пошуку оптимальних рішень.

Отже, при вивченні будь-якої економічної теми можна використовувати нестандартні форми організації навчання, лише потрібно правильно чергувати їх з традиційними класними уроками.

Список використаних джерел

1.Основи економіки: Підручник для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл/За ред.. І.Ф.Радіонової. – Камянець-Подільський: Абетка-Нова, 2005.

2.Збірник задач з економіки для учнів 10-11 класів загальноосвітніх шкіл/Упорядник Г.О.Горленко. – Камянець-Подільський: Абетка-Нова, 2005

3.Усі уроки з економіки. 10(10-11)клас:Навчально-методичний посібник/Упорядник Н.С.Макарова.-Х.: Вид. група «Основа», 2006.

4.Горленко Г.О.Практикум з економіки.10 (10-11)клас:Посібник для вчителя. - Камянець-Подільський: Абетка-Нова, 2005.

5. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Нов. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 280с.

6. Гражевская Н. Современная трактовка экономических понятий в школьном курсе экономики // Педагогика. - 1999. - №4. - C.30-32.

7. Дидактика средней школы / Под ред. В.А. Онищука. - К., 1987.

8. Економіка: Навчальний посібник для загальноосвітніх середніх шкіл / За ред. С.В. Степаненка. - К., 1993

9. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті. - К., 1999.

10.Кураков Л.П. Экономическое образование и воспитание школьников / Под ред. В.Н.Якимова - 2-е издание, доп. и перераб. - М.: просвещение, 1987. - 144с.