Випускна робота "Фізика"

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ В ШКОЛІ

Випускна робота

Слухача курсів підвищення   кваліфікації вчителів фізики

Копича Івана Івановича

учителя фізики та астрономії

Росішківськоїзагальноосвітньої

школи І –ІІІступенів

Рахівської районної ради

Закарпатської  області

                 спеціаліста вищої категорії,

06.10. – 24.10.2014 р.

Керівники:

Гайналій Людмила Іванівна,

методист кабінету  методики викладання

природничо-математичних дисциплін;

Химинець Василь Васильович,

професор кафедри менеджменту

та інноваційного розвитку освіти,

доктор фізико-математичних наук, професор

Ужгород

2014

З М І С Т

 Вступ------------------------------------------------------------------------------------------- 2

І. Екологічні проблеми на сучасному етапі розвитку людства, обґрунтування  актуальності питання формування екологічної культури---------------------------3

ІІ. Формування екологічної культури учнів при вивченні фізики -----------------6

ІІІ. Формування екологічної культури на заняттях та при виконанні практичних завдань з тем «Теплові явища» і «Електричні явища» -------------------------------9

Висновки-------------------------------------------------------------------------------------- 15

 Література------------------------------------------------------------------------------------ 17

Вступ

                                    Головне, щоб одночасно учень бачив, спостерігав і робив.                      Де є ці три речі, там є жива думка, яка загострює розум.

              В.О. Сухомлинський

Питання екологічної культури людства є актуальним у наш час. Особливо воно важливе в Європі, в центрі якої ми проживаємо. Екологічна культура і екологічне мислення учнів є соціально значимими для підростаючого покоління. Вивчення питання вдосконалення і покращення екологічної культури відповідає загальноосвітнім завданням і освітнім потребам Рахівського району-туристично -рекреаційного регіону.

Екологічна трансформація свідомості особистості та суспільстваповинна йти від придбання екологічної грамотності до засвоєнняекологічної культури. Сьогодні вирішення багатьох екологічнихпроблем залежить від рівня сформованості у підростаючого поколінняекологічної культури. Розглянуті в даній роботі деякі особливостіформування екологічної культури учнів на уроках фізики допоможуть впошуку нових ефективних шляхів удосконалення системи екологічноїосвіти у загальноосвітніх школах, у створенні сучасних технологій навчання.

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.

“Гадаємо, - писав В.Сухомлинський, - що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо”.

Екологічні проблеми, що особливо загострились в останні десятиріччя, викликають стурбованість і тривогу чесних людей Землі. Рішенням міжнародного Стокгольмського форуму з 1972 року в календарі з'явився особливий день. Дата 5 червня закликає людство загалом і кожного зокрема зробити все, щоб зберегти дивосвіт кольорів на планеті, захистити весняну квітку і спів солов’я, степову балку і поліське болото, молоду вербиченьку і могутній віковий дуб, чисте повітря і чисту воду – все це і буде надійною гарантією збереження самого життя в усій його красі і гармонії. Без сьогоднішніх наших колективних зусиль надія на виживання людської цивілізації стає проблематичною.

Екологічна культура - це такий напрям люд­ської діяльності та мислення, від якого істотним чином залежать нормальне існування сучасної цивілізації, її сталий розвиток у майбутньому. Екологічна культура має давню історію, вона є атрибутивною, тобто органічною складовою люд­ського життя з часів його виникнення. Водночас вона - феномен XX ст., коли людство дедалі більше усвідомлює необхідність перелаштування свого життя, з тим щоб воно стало безпечним, здоровим, радісним, щоб екологічна культура кож­ного зокрема і всіх разом стала імперативом буття.

І.  Екологічні проблеми на сучасному етапі розвитку людства, обґрунтування  актуальності питання формування екологічної культури

Актуальність досліджень. У зв’язку з загостренням екологічноїситуації зростає необхідність екологічного виховання населення України істворення єдиної неперервної системи екологічної освіти, що охоплює всівікові періоди людського життя. Процес екологічної освіти орієнтований,перш за все, на облагороджування людини, підвищення рівня їїекологічної культури, розвиток у неї ціннісного сприйняття навколишньогосвіту, пізнання природних взаємозв’язків, а також на оздоровленняміжособових стосунків, виховання поваги до всього живого таусвідомлення своєї відповідальності за довкілля.

У світовій та вітчизняній практиці шкільний період вважаєтьсянайбільш сприятливим для становлення екологічної культури людини. Вцей час відбувається інтенсивний всебічний розвиток особистості,підготовка її до самостійної життєдіяльності, яка здійснюється у поєднанніз оволодінням екологічною етикою, освоєнням певної бази знань, умінь,навичок, осмисленням цілісності природного світу, переживанням краси ірізноманіття природи. Можливі шляхи духовної взаємодії людини і природи, необхідність екологічної освіти кожної людини, роль екологічної культури в процесі формування духовної культури особистості та суспільства представлені в роботах Н.Бібік, С.Бородавкіна, А.Букіна, О.Вербицького, О.Захлєбного, І.Звєрева, В.Ільченко, О.Король, О.Плахотнік, І.Суравегіної, Г.Тарасенко, М.Тарасенка, Г.Ткачук, В.Червонецького та ін.

Екологічну культуру необхідно розглядати з двох сторін: по-перше, це - сукупність певних дій, технологій освоєння людиною природи, які забезпечують принаймні стійку рівновагу в си­стемі "людина - довкілля"; по-друге, це - те­оретична галузь знань про місце людини в біосфері як істоти діяльної, організуючої її структурні та функціональні блоки, як дедалі зростаючого у своїх можливостях чинника регу­ляції стану біосфери. Без знання кола проблем, що належать до екологічної культури, не можна зрозуміти, наприклад, чому одні спільноти (етно­си) живуть у злагоді з природою, тобто утверд­жуються у світі як етноси екофільні, а інші - залишають по собі руїну як спільноти екофобні, чому в одних випадках людська діяльність по­роджує гармонійні ландшафти та екосистеми, а в інших - довкілля перетворюється на пустку.

В основу концепції екологічної культури покладено діяльнісний підхід. Це - одна з основних мето­дологічних парадигм сучасної науки, яка дає змогу зрозуміти як причини і мотивацію людських вчинків, так і сам механізм перетворення "світу в собі" у "світ для себе", світу натураль­ного, природного у світ трансформований згідно з потребами, цілями та можливостями людини. У цьому контексті екологічна культура є такою життєдіяльністю людини, за якої досягається адаптація (трансформація) навколишнього при­родного світу до людини, а її самої - до дов­кілля. Тому екологічна культура включає коло питань, пов'язаних з використанням людиною природи, перетворенням її у власних інтересах, а також з наслідками такої діяльності.

На жаль, ми поводимось на рідній землі як завойовники і погані квартиранти, а не як дбайливі господарі. Надто укорінились такі небезпечні девізи: “Моя хата скраю”, “Після нас хоч потоп”, “На наш вік вистачить”, “Після нас хоч траві не рости”. Тож часто і в прямому, і в переносному розумінні трава після нас не росте. Замість добрих сходів і соковитого зела щедро проростає бур'ян байдужості, жорстокості, безкультур’я, неповаги до Землі – матінки, до рідного народу, Батьківщини.

В екології, як і у навчанні та  вихованні, все пов’язане з усім. Або в юному, найбільш сприятливому для добра, віці через ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ми посіємо гуманізм, повагу до життя і готовність його захистити, або цю юну душу заглушить чортополох.

Ось чому Стокгольмська міжнародна конференція з навколишнього середовища, скликана з ініціативи ООН, рекомендувала встановити Всесвітній день охорони навколишнього середовища для загострення уваги громадськості до болючих проблем захисту природи. Варто нагадати, що форум прийняв такі важливі документи, як Декларація про навколишнє середовище і План дій у сфері міжнародного співробітництва.

Для активізації і координації були створені: спеціальний орган – ЮНЕП, а також координаційна рада з навколишнього середовища. Зараз однією з найавторитетніших міжнародних організацій є програма “Людина і біосфера”.

Охоронці природи об’єднуються для здійснення найрізноманітніших акцій міжнародного масштабу.Але, як показав аналізлітератури, формування екологічної культури учнів як педагогічнапроблема потребує подальшого вивчення.

Вимоги та засади екологічної культури мають стати складовою світогляду і мірилом практич­них дій кожної людини у сфері природоко­ристування, певною запорукою порятунку дов­кілля і забезпечення сталого розвитку та посту­пу людської цивілізації. Досвід розумного при­родокористування відомий не лише з давніх-давен, а й з практики сьогодення, коли посилю­ється усвідомлення необхідності шанобливого ставлення до природи, коли світова спільнота приймає екофільність найвищою цінністю життя. Незаперечним є лише переконання в тому, що досягненню гармонії відносин людини з довкіл­лям мають слугувати найрізноманітніші напрям­ки людської думки та дії, і екологічна культура тут має посідати своє належне місце.

Формувати у молодого покоління сучасні наукові погляди на екологічні проблеми – одне з найголовніших завдань сучасної фізики. Оскільки ця наука є важливим джерелом знань про навколишній світ, основою науково-технічного прогресу й водночас – одним із головних компонентів духовної та матеріальної культури, що в останні десятиліття недостатньо враховувалося у шкільному екологічному вихованні. Тому мета досвіду– розглянути деякі особливості, шляхи та методи формування екологічної культури школярів на уроках фізики у загальноосвітніх навчальних закладах.

Праця над  даним питанням протягом останніх років, з використанням інноваційних, проблемних форм та методів навчання, активізує творчість, пошук, інтерес учнів до фізики,сприяє підвищенню рівня засвоєння знань, про що свідчить покращення результативності учнів школи на районних олімпіадах з фізики ( в т. ч. наявність призових місць), активізація участі учнів школи у екологічних заходах місцевої громади та вибір двома учнями навчання на фізичному факультеті УжНУ.

ІІ. Формування екологічної культури учнів при вивченні фізики

Сучасна екологічна освіта і виховання орієнтована на створеннясистеми неперервної екологічної освіти, суть якої полягає в її основнихцілях: розвиток екологічної свідомості та мислення, екологічної культуриособистості і суспільства, відповідального ставлення кожної людини доприроди. В процесі екологічного виховання людина повинна опанувати системою суспільно важливих цінностей, що визначають її поведінку ідіяльність по відношенню до навколишнього світу.

Таким чином, від рівня сформованості у підростаючого покоління екологічної культури залежить вирішеннябагатьох екологічних проблем. Екологічна культура – цечастина духовної культури, яка являє собою інтегративну якістьособистості, що втілює духовно-моральні цінності й визначає екологічно -моральні вчинки, спрямовані на збереження життя в усіх його проявах тана створення краси природного середовища. При цьому в учнів необхідноформувати пріоритетне відношення до вирішення екологічних проблемпри використанні будь-яких проектів, створенні машин та механізмів,розробці сучасних технологій та т.п. А для цього ще у школі повиннідавати дітям відповідні знання про природу, знайомити їх з екологічнимипроблемами, прививати любов до природи, вчити поводити себе так, щобне шкодити довкіллю. В Державних документах “Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), “Базовий компонент дошкільної освіти в Україні”, Закон України “Про шкільну освіту” приділяється велика роль екологічному вихваленню, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля. Зокрема, в Базовому компоненті шкільної освіти в Україні зазначається, що метою є формування елементів екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, розвиток у дитини позитивного емоційного – ціннісного ставлення до природного довкілля, формування реалістичних уявлень про явище природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів.

Людина невід’ємна від природи. Їй ми завдячуємо своїм існуванням, досконалістю, своєю силою і красою. Але із самою природою відбуваються нині разючі переміни, метаморфози, що несуть загрозу нашому здоров’ю.

Останнім часом збільшилась кількість повідомлень у пресі, по радіо, телебаченню про негативний вплив екологічного забруднення навколишнього середовища на організм людини, рослини і тварини. Вирубуються ліси, замулюються озера, убожіє світовий океан, пустелі поглинають родючі землі. У процесі виробництва в ріки, озера, моря щороку потрапляють забруднена вода, шкідливі речовини.

Атмосфера Землі насичується оксидом вуглецю, двооксидом сірки. Все це – небезпечні отруйні речовини.

Забруднення повітря, води, землі внаслідок бездумної господарської діяльності, в гонитві за виконанням планів, отриманням премій, збагаченням будь-якою ціною несприятливого впливає на умови життя і здоров'я населення. І найбільш незахищеними виявляються діти. На їхньому здоров’ї передусім конче негативно позначається дефіцит чистого повітря, води, продуктів харчування. Як може розвиватися нормально підростаюче покоління, коли майже 70 відсотків новонароджених з першого дня мають відхилення в здоров’ї?

Ми маємо безрадісні факти щодо зменшення приросту населення на Україні, однією з причин чого є екологічне забруднення навколишнього середовища. Стає системою патологія родів. Нерідко діти народжуються з різними недугами, багато з них стають інвалідами на все життя.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, створення екологічно безпечних умов для життєдіяльності людини – невід’ємна умова розвитку України.

З цією метою Україна здійснює екологічну політику на своїй території, основою якої є забезпечення безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, охорона життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії економіки і екології, охорона, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Законами визначено правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Дотримання законодавства в сфері охорони навколишнього середовища та в сфері освіти, прийняття виважених і розумних рішень на державному і місцевому рівнях, допоможе покращити екологічну ситуацію в Україні та в Рахівському районі.

ІІІ.  Формування екологічної культури на заняттях та при виконанні практичних завдань з тем «Теплові явища» і «Електричні явища»

Освоєння фізики та інших предметівприпускає освітню, виховну та розвивальну мету. В наш час особливогозначення набувають окремі вихідні положення та принципи, що стаютьвизначальними для вдосконалення структури, змісту, методів навчання тадля науково-методичного забезпечення процесу навчання фізики в школі.До них можна віднести проблеми відповідності структури курсу фізикизмісту сучасної освіти, гуманітаризації та диференціації навчання. Ціпроблеми тісно пов’язані між собою й потребують подальшого вивчення.

Однак, при формуванні екологічної культури учнівпроблема гуманітаризації природничо-математичних дисциплін потребує

термінового вирішення.Формуючи на уроках фізики екологічну культуру учнів, необхіднопам'ятати, що саме вона багато в чому визначає світогляд людини,духовно-етичні, естетичні, ціннісні орієнтири, її готовність до творчості.

Екологічна культура базується на чотирьох взаємозв’язаних елементах:

пізнавальному, емоційно-ціннісному, поведінковому, діяльнісному                              [3]. При організації навчання шкільного курсу фізики слід особливу увагуприділити діяльнісному підходу, який сприяє переходу від інформаційного

пояснювального викладання, орієнтованого на передавання готовихзнань, до діяльнісного, спрямованого на розвиток пізнавальних сил,творчих здібностей, способів мислення та діяльності школярів.

Одним з основних напрямів удосконалення процесу навчання фізикиповинна стати гуманітаризація. Вирішення проблеми гуманітаризації поворот у викладенні до цілісної картини світу, насамперед, до світулюдини, екологічної культури та всебічної культури взагалі.Головними аспектами гуманітаризації процесу навчання фізики є:повніше використання «гуманітарного» потенціалу фізики як частинизагальнолюдської культури для морального виховання; показ шляхівподолання хижацького ставлення до природи та екологічного невігластва;звернення у навчанні до людини як об’єкта наукового пізнання, що єчасткою природи [1, с. 16]. Таким чином, використання гуманітарногозмісту самого шкільного курсу фізики пов'язано з розвитком в учнівмислення, зокрема екологічного, формуванням їх світогляду, вихованнямпочуттів, а також сприяє швидкому усвідомленню дітьми органічногозв’язку між фізикою та розвитком суспільної свідомості, між фізикою таставленням людини до навколишнього світу.Розглядаючи особливості формування екологічної культури на урокахфізики, слід зазначити, що поряд із «гуманітарним потенціалом» ця наукамістить величезний «технічний потенціал», який виявляється у впливіфізики на життя суспільства через науково-технічний прогрес. Притаманна фізиці політехнічна спрямованість необхідна й потрібна.В аспекті гуманітаризації навчання фізики особливої актуальностінабуває питання зосередження уваги школярів на глобальних проблемахсучасної цивілізації – екології, енергетиці та енергозбереженні, атомній таядерній енергетиці, проблемах телекомунікацій та комп’ютеризації.Розв’язання екологічних проблем залежить від реалізації екологічної освіти та виховання, які сприяють формуванню екологічної культуримолодого покоління. На уроках фізики слід звертати увагу учнів напитання раціонального природокористування, намагатися виховувати вних почуття відповідальності перед природою.

Розглядати питання збереження і захисту навколишньогосередовища можна при виконанні різних завдань.

Так, при вивченні теми«Теплові явища» пропонується  учням розв’язати наступні задачі:

1. Скло, добре пропускаючи видиме світло, не пропускає тепловоговипромінювання. Поясніть на основі цього будову парників і теплиць.

Відповідь. Скляне покриття парника, пропускаючи сонячне світло, не«випускає» з нього внутрішню енергію у вигляді теплового випромінювання.Виникає так званий парниковий ефект, корисний для рослин, щозабезпечує їх світлом і теплом.

2. Питної води на Землі не вистачає в багатьох місцях, її доводитьсяотримувати з морської води – випаровуванням або вимерзанням. Який

спосіб вигідніший?

Відповідь. Улітку – випаровування; взимку – вимерзання.Наголошуємо на проблемі захисту і очищення водойм.

3. На одному із заводів для охолодження сталі за добу потрібно340 м3 води. Коли спробували охолоджувати окропом, витрати водизменшилися у 22 рази. Чому?

Відповідь. Окріп, перетворюючись у пару,інтенсивніше забирає тепло від сталі.

4. Як пояснити досить грізне явище сходження снігових лавин із гір?

Відповідь. Оскільки інтенсивність плавлення речовини із збільшенням тиску підвищується, то весною, в першу чергу, починає плавитися підошва лавини ілавина прямує по схилу гори з великою швидкістю [2, с. 10].

При цьому учням можна давати поради щодо теплозбереження, наприклад:

1. Забруднюють атмосферу відкриті ємкості з бензином, розлитінафтопродукти, мінеральні добрива і гербіциди, які за неправильногозберігання забруднюють ґрунти й водойми.

2. Не забувайте мити шибки, особливо восени. Забрудненепилом скло затримує від 10 – 30% сонячного світла і ви змушені будетечерез забруднені шибки взимку більше користуватися штучнимосвітленням.

3. Утеплення вікон та дверей: ретельно закривайте всі шпариний отвори. Приміщення швидше нагріватимуться, в них довшезберігатиметься тепло, менше вугілля, газу та іншого палива будевитрачено для обігрівання кімнат.

4. Збереження лише одного грама умовного палива натеплоелектростанціях при виробництві кожної кіловат-години енергії даєможливість заощадити за рік тонни умовного палива.

5. Сонячне світло затримують штори, великі квіти на підвіконні.Чиста біла стеля відбиває 60 – 80% світла, світлі шпалери – 50 – 60%,темні – 20 – 30%.

6. Влітку намагайтеся якомога ширше використовувати сонячнуенергію. Енергія сонячної радіації за рік на півдні становить близько 4,8ГДж/м2.

При вивченні теми «Електричні явища» розглядаю з учнями, наприклад, такі задачі:

1. Один із способів очистки диму полягає в тому, що на виходітруби встановлюють електрод, що затримує частинки сажі. Як ви думаєте,який потенціал слід подати на цей електрод, щоб на ньомунакопичувалося більше сажі: додатній чи від'ємний?

Відповідь.

Розжарена сажа випускає електрони. При цьому вона заряджаєтьсяпозитивно. Щоб сажа залишалася на електроді, він повинен бутизаряджений негативно. Звертаємо увагу учнів на проблемі якісних«ловушок» для сажі.

2. Прилипання мокрого снігу до проводів ліній електропередачможе спричинити їх обривання, що створює небезпеку для життя людей.Чи можна швидко позбутися цього снігу?

Відповідь. Можна, якщопропустити короткочасно по проводу струм великої сили, який розплавитьсніг [2, с. 10].

Також на уроках можна пропонувати учням задачі такого типу:

1. У 2000 році підприємствами та транспортом м.Львова буловикинуто в атмосферу 4880000 кг забруднених речовин. Скількизабруднених речовин припало на одного мешканця міста, якщо йогонаселення приблизно 450000. Який об’єм складають ці речовини, якщо їхгустина дорівнює 144 кг/м3?

2. Скільки кубометрів газу виділяє в місті, забруднюючисередовище, автомобіль-таксі, витративши за день 20 кг бензину?Густина газу при температурі 0° дорівнює 0,003 кг/м3.

3. За добу водозаборами у місто доставляється 50000 м3очищеної води. Скільки цистерн потрібно, щоб заповнити їх водою, якщомаса води в одній цистерні m = 60000 кг?

4. Луганський трубний завод здав з люмінесцентних ламп напереробку 10,5 кг ртуті. Який об'єм ртуті, якщо її густина 13600 кг/м3?

5. Задача з курсу фізики 11 класу, в якій показано ефективність ядерного пального і, її розв’язавши, можна поставити іншу умову, наприклад, яку масу вугілля потрібно криголамові мати з собою? Яка кількість шкідливих викидів виділиться при спалюванні цього вугілля? :   

У програмі з фізики для 12-річної школи у 8 класі 20 годин виділяється на вивчення розділу «Кількість теплоти. Теплові машини». Учні вивчають принцип роботи, види та використання теплових двигунів. Сьогодні значно збільшилися масштаби транспортних перевезень, які є складовою частиною промислового і сільськогосподарського виробництва. Разом з цим зростає рівень екологічної шкоди природі. Один з екологічних законів говорить, що за все треба платити. Скажімо, за зростаючий обсяг вантажоперевезень, за швидкість і комфорт — великою кількістю пального і матеріалів, а головне — забрудненням практично всіх земних сфер.

Підраховано, що, якби з’єднати всі вихлопні труби автомобілів, які пересуваються вулицями Києва, в одну трубу, то утвориться зловісний кратер діаметром 25 м, з якого викидаються 110 тис. тонн шкідливих газів на рік. Автомобільні викиди концентруються в приземному шарі повітря — саме в зоні нашого дихання.

Формування екологічної культури на уроках фізики я не обмежую тільки розв’язанням задач з екологічним змістом тапрактичними порадами. Весь навчальний матеріал  фізики має бути екологізованим, тому на більшості  уроків я висвітлююекологічні проблеми. Наприклад, при вивченні теми «Випаровування йконденсація» учням розповідаю про небезпеку для життя Земліфреону, аміаку; розглядаючи «Проблеми розвитку ядерної енергетики вУкраїні. Чорнобильська катастрофа та ліквідація її наслідків», говоримо з учнямипро проблеми розвитку атомної енергетики, соціально-екологічні наслідкипідвищення граничного рівня радіоактивного випромінювання способамизахисту від опромінення та т.п.

Також оволодінню навчального матеріалу з фізики сприяєвикористання екоігор та творів мистецтва, оскільки, екологічна культуране тільки впливає на збалансованість системи відносин «людина –суспільство – природа», але і сприяє гармонійному розвитку особистості.

Практикую проведення нестандартних уроків, позакласних заходів: урок- семінар, урок – суд, урок – КВК, урок – подорож  з використанням інтерактивних методів (робота в парах, групах, мозковий штурм, випереджаюче навчання та ін.).

Під час проведення  навчальної практики значна увага приділяється підбору завдань на екологічну тематику. Набуттю практичних знань з питань формування екологічної культури сприяють навчально-тематичні екскурсії з учнями школи ( похід на гору Кобила, в Карпатський біосферний заповідник, до витоків річок і потічків,  на МП «Ранкова зоря» і т. п.), зустрічі з працівниками Держлісгоспу, участь у благоустрою території нашого села – Росішка, Рахівського району Закарпатської області.

Для формування стійких екологічних переконаньучнівзалучаю їх до позакласних та позашкільних заходів, наприклад: участь у фестивалі «Гуцульська бринза», «День села»  (до 2014 року – в зв’язку з подіями на Сході України), конкурсах «Людина і ліс», «Збережемо красу Землі для наших нащадків», «Чиста Тиса – сестра Дунаю» та інших.

 Висновки

В останні десятиріччя діяльність людини здійснює величезний за масштабами й інтенсивністю вплив на природне середовище, свідченням чого є виникнення багатьох екологічних проблем. Посилення гуманістичної спрямованості освіти забезпечить розвиток в учнів умінь щодо пізнання проблем природи, а також залучення їх до спільної з дорослими екологічно - доцільної діяльності.

Сьогодні суспільство відчуває потребу в освічених та соціально підготовлених фахівцях. Тому формування у випускників загальноосвітніх навчальних закладів екологічної культури - завдання першочергове, розв’язати яке покликана екологічна освіта.

Тому навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах має бути спрямований на пошук конкретних шляхів здійснення учнями екологічної діяльності та формування в них екологічної культури, що особливо актуальне при вивченні фізики.

Це забезпечує правильну орієнтацію учнів у розумінні глобальних проблем, які необхідно розв’язати людству сьогодні, а також тих проблем, які будуть поставлені перед ним у майбутньому.

Сьогодні є очевидним для всіх, що екологічне виховання – це не тільки подання відповідних знань, а й спрямування на усвідомлення екологічної цінності природного середовища у єдності його з людиною. Таке усвідомлення ґрунтується на розумінні залежностей, які існували і існують у природі, впливу людської діяльності на неї і необхідність дбайливого ставлення до її об’єктів.

За вимогами сьогоднішнього дня щодо екологічного виховання дітей – прищеплення бережливого ставлення до природи – важливе місце відводиться дослідницькій пошуковій роботі. Істотне значення для засвоєння дітьми знань про світ мають такі ефективні методи і прийоми навчання, практичне експериментування, ігри, специфічно побудоване обговорення результатів дій з ними для засвоєння знань про навколишнє середовище, проблемні ситуації, розв’язання яких потребує актуалізації набутих знань: дидактичні ігри і вправи, завдання дітям для самостійних спостережень.

Треба пам’ятати і знати, що природа потрібна всім людям і не тільки сьогодні, а й завжди. Природа дає свої скарби, а нам потрібно віддячити їй людською добротою і турботою. Тільки тоді, коли люди – дорослі і малі - любитимуть природу, співчутливо ставитимуться до неї, привчатимуться до праці, ми менше говоритимемо про дефіцит милосердя й співчуття в нашому суспільстві.

                                           Література

1. Васенок Н. Екологічне виховання на уроках фізики / Н.Васенок // Шкільний світ. Фізика. – 2008. – № 27 (363). – С. 16–20.

2. Органіста Т.В. Розв’язування задач на екологічну тематику /Т.В. Органіста // Шкільний світ. Фізика. – 2006. – № 13 (277). – С. 10–11.

3. Пустовит Н.А., Вороніна Л.П., Руденко Л.Д. Системапізнавальних завдань екологічного змісту / Н.А. Пустовит, Л.П. Вороніна,

4. Л.Д. Руденко // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С. 80–88.

5. Фізика. Астрономія. 7-12 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. Ірпінь 2005.

6. Крисоченко В.С. Екологічна культура. – К.: Заповіт, 1996.- С.13-23,216-251

7. Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний аспект. – К., 2005.

8.Мельник Л.С. Формування ключових компетентностей методами інтерактивного навчання. Фізика в школах України. – Основа, 2008,  32ст.

9.http://sp.bdpu.org/

10.http://fizika.net.ua

11.http://www.big-library.info/

12.http://www.osvita.biz/

13.http://publ.lib.ru/publib.html