опис досвіду

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ

НА УРОКАХ ФІЗИКИ

І.ВСТУП

                              Головне, щоб одночасно учень бачив, спостерігав і робив.                      Де є ці три речі, там є жива думка, яка загострює розум.

            В.О. Сухомлинський

Питання екологічної культури людства є актуальним у наш час. Особливо воно важливе в Європі, в центрі якої ми проживаємо. Екологічна культура і екологічне мислення учнів є соціально значимими для підростаючого покоління. Вивчення питання вдосконалення і покращення екологічної культури відповідає загальноосвітнім завданням і освітнім потребам Рахівського району -    туристично-рекреаційного регіону.

Екологічна трансформація свідомості особистості та суспільства повинна йти від придбання екологічної грамотності до засвоєння екологічної культури. Сьогодні вирішення багатьох екологічних проблем залежить від рівня сформованості у підростаючого покоління екологічної культури.

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.

“Гадаємо, - писав В.Сухомлинський, - що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо”.

Екологічні проблеми, що особливо загострились в останні десятиріччя, викликають стурбованість і тривогу чесних людей Землі. Рішенням міжнародного Стокгольмського форуму з 1972 року в календарі з'явився особливий день. Дата 5 червня закликає людство загалом і кожного зокрема зробити все, щоб зберегти дивосвіт кольорів на планеті, захистити весняну квітку і спів солов’я, степову балку і поліське болото, молоду вербиченьку і могутній карпатський віковий дуб, чисте повітря і чисту воду – все це і буде надійною гарантією збереження самого життя в усій його красі і гармонії.

Без сьогоднішніх наших колективних зусиль надія на виживання людської цивілізації стає проблематичною.

Екологічна культура - це такий напрям люд­ської діяльності та мислення, від якого істотним чином залежать нормальне існування сучасної цивілізації, її сталий розвиток у майбутньому.

Екологічна культура має давню історію, вона є атрибутивною, тобто органічною складовою люд­ського життя з часів його виникнення. Водночас вона - феномен XX ст., коли людство дедалі більше усвідомлює необхідність перелаштування свого життя, з тим щоб воно стало безпечним, здоровим, радісним, щоб екологічна культура кож­ного зокрема і всіх разом стала імперативом буття.

4

ІІ. ОБГРУНТУВАННЯ АКТУАЛЬНОСТІ І ПРАКТИЧНОЇ ЗНАЧИМОСТІ  ДОСВІДУ

Аналіз актуальних досліджень. У зв’язку з загостренням екологічної ситуації зростає необхідність екологічного виховання населення України і створення єдиної неперервної системи екологічної освіти, що охоплює всі вікові періоди людського життя. Процес екологічної освіти орієнтований,перш за все, на облагороджування людини, підвищення рівня її екологічної культури, розвиток у неї ціннісного сприйняття навколишнього світу, пізнання природних взаємозв’язків, а також на оздоровлення між особових стосунків, виховання поваги до всього живого та усвідомлення своєї відповідальності за довкілля.

У світовій та вітчизняній практиці шкільний період вважається найбільш сприятливим для становлення екологічної культури людини. В цей час відбувається інтенсивний всебічний розвиток особистості,підготовка її до самостійної життєдіяльності, яка здійснюється у поєднанні з оволодінням екологічною етикою, освоєнням певної бази знань, умінь,навичок, осмисленням цілісності природного світу, переживанням краси різноманіття природи. Можливі шляхи духовної взаємодії людини і природи, необхідність екологічної освіти кожної людини, роль екологічної культури в процесі формування духовної культури особистості та суспільства представлені в роботах Н.Бібік, С.Бородавкіна, А.Букіна, О.Вербицького, О.Захлєбного, І.Звєрева, В.Ільченко, О.Король, О.Плахотнік, І.Суравегіної, Г.Тарасенко, М.Тарасенка, Г.Ткачук, В.Червонецького та ін.

Екологічну культуру необхідно розглядати з двох сторін: по-перше, це - сукупність певних дій, технологій освоєння людиною природи, які забезпечують принаймні стійку рівновагу в си­стемі "людина - довкілля"; по-друге, це - те­оретична галузь знань про місце людини в біосфері як істоти діяльної, організуючої її структурні та функціональні блоки, як дедалі зростаючого у своїх можливостях чинника регу­ляції стану біосфери. Без знання кола проблем, що належать до екологічної культури, не можна зрозуміти, наприклад, чому одні спільноти (етно­си) живуть у злагоді з природою, тобто утверд­жуються у світі як етноси екофільні, а інші - залишають по собі руїну як спільноти екофобні, чому в одних випадках людська діяльність по­роджує гармонійні ландшафти та екосистеми, а в інших - довкілля перетворюється на пустку.

На жаль, ми поводимось на рідній землі як завойовники і погані квартиранти, а не як дбайливі господарі. Надто укорінились такі небезпечні девізи: “Моя хата скраю”, “Після нас хоч потоп”, “На наш вік вистачить”, “Після нас хоч траві не рости”. Тож часто і в прямому, і в переносному розумінні трава після нас не росте. Замість добрих сходів і соковитого зела щедро проростає бур'ян байдужості, жорстокості, безкультур’я, неповаги до Землі – матінки, до рідного народу, Батьківщини.

В екології, як і у навчанні та  вихованні, все пов’язане з усім. Або в юному, найбільш сприятливому для добра, віці через ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ми посіємо гуманізм, повагу до життя і готовність його захистити, або цю юну душу заглушить чортополох.

5

 Але, як показав аналіз літератури, формування екологічної культури учнів як педагогічна проблема потребує подальшого вивчення.

        Вимоги та засади екологічної культури мають стати складовою світогляду і мірилом практич­них дій кожної людини у сфері природоко­ристування, певною запорукою порятунку дов­кілля і забезпечення сталого розвитку та посту­пу людської цивілізації. Досвід розумного при­родокористування відомий не лише з давніх-давен, а й з практики сьогодення, коли посилю­ється усвідомлення необхідності шанобливого ставлення до природи, коли світова спільнота приймає екофільність найвищою цінністю життя. Незаперечним є лише переконання в тому, що досягненню гармонії відносин людини з довкіл­лям мають слугувати найрізноманітніші напрям­ки людської думки та дії, і екологічна культура тут має посідати своє належне місце

Формувати у молодого покоління сучасні наукові погляди на екологічні проблеми – одне з найголовніших завдань сучасної фізики. Оскільки ця наука є важливим джерелом знань про навколишній світ, основою науково-технічного прогресу й водночас – одним із головних компонентів духовної та матеріальної культури, що в останні десятиліття недостатньо враховувалося у шкільному екологічному вихованні. Тому мета досвіду – розглянути деякі особливості, шляхи та методи формування екологічної культури школярів на уроках фізики у загальноосвітніх навчальних закладах.

Праця над  даним питанням протягом останніх років, з використанням інноваційних, проблемних форм та методів навчання, активізує творчість, пошук, інтерес учнів до фізики,сприяє підвищенню рівня засвоєння знань, про що свідчить покращення результативності учнів школи на районних олімпіадах з фізики ( в т. ч. наявність призових місць), активізація участі учнів школи у екологічних заходах місцевої громади та вибір двома учнями навчання на фізичному факультеті УжНУ.

ІІІ. ТЕОРЕТИЧНА БАЗА

Сучасна екологічна освіта і виховання орієнтована на створення системи неперервної екологічної освіти, суть якої полягає в її основних цілях: розвиток екологічної свідомості та мислення, екологічної культури особистості і суспільства, відповідального ставлення кожної людини до природи. В процесі екологічного виховання людина повинна опанувати системою суспільно важливих цінностей, що визначають її поведінку і діяльність по відношенню до навколишнього світу.

Таким чином, від рівня сформованості у підростаючого покоління екологічної культури залежить вирішення багатьох екологічних проблем. Екологічна культура – це частина духовної культури, яка являє собою інтегративну якість особистості, що втілює духовно-моральні цінності й визначає екологічно - моральні вчинки, спрямовані на збереження життя в усіх його проявах та на створення краси природного середовища. При цьому в учнів необхідно формувати пріоритетне відношення до вирішення екологічних проблем при використанні будь-яких проектів, створенні машин та механізмів,розробці сучасних технологій та т.п. А для цього ще у школі

                                             6

повинні давати дітям відповідні знання про природу, знайомити їх з екологічними проблемами, прививати любов до природи, вчити поводити себе так, щоб не шкодити довкіллю. В Державних документах “Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), “Базовий компонент дошкільної освіти в Україні”, Закон України “Про шкільну освіту” приділяється велика роль екологічному вихваленню, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля. Зокрема, в Базовому компоненті шкільної освіти в Україні зазначається, що метою є формування елементів екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, розвиток у дитини позитивного емоційного – ціннісного ставлення до природного довкілля, формування реалістичних уявлень про явище природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів.

Людина невід’ємна від природи. Їй ми завдячуємо своїм існуванням, досконалістю, своєю силою і красою. Але із самою природою відбуваються нині разючі переміни, метаморфози, що несуть загрозу нашому здоров’ю.

Останнім часом збільшилась кількість повідомлень у пресі, по радіо, телебаченню про негативний вплив екологічного забруднення навколишнього середовища на організм людини, рослини і тварини. Вирубуються ліси, замулюються озера, убожіє світовий океан, пустелі поглинають родючі землі. У процесі виробництва в ріки, озера, моря щороку потрапляють забруднена вода, шкідливі речовини.

Атмосфера Землі насичується оксидом вуглецю, двооксидом сірки. Все це – небезпечні отруйні речовини.

Забруднення повітря, води, землі внаслідок бездумної господарської діяльності, в гонитві за виконанням планів, отриманням премій, збагаченням будь-якою ціною несприятливого впливає на умови життя і здоров'я населення. І найбільш незахищеними виявляються діти. На їхньому здоров’ї передусім конче негативно позначається дефіцит чистого повітря, води, продуктів харчування. Як може розвиватися нормально підростаюче покоління, коли майже 70 відсотків новонароджених з першого дня мають відхилення в здоров’ї?

Ми маємо безрадісні факти щодо зменшення приросту населення на Україні, однією з причин чого є екологічне забруднення навколишнього середовища. Стає системою патологія родів. Нерідко діти народжуються з різними недугами, багато з них стають інвалідами на все життя.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, створення екологічно безпечних умов для життєдіяльності людини – невід’ємна умова розвитку України.

З цією метою Україна здійснює екологічну політику на своїй території, основою якої є забезпечення безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, охорона життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії економіки і екології, охорона, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Законами визначено правові, економічні та соціальні основи організації

                                                    7

охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Дотримання законодавства в сфері охорони навколишнього середовища та в сфері освіти, прийняття виважених і розумних рішень на державному і місцевому рівнях, допоможе покращити екологічну ситуацію в Україні та в Рахівському районі.

ІV.  ТЕХНОЛОГІЯ, СИСТЕМА ПРИЙОМІВ І МЕТОДІВ РОБОТИ

Освоєння фізики та інших предметів припускає освітню, виховну та розвивальну мету. В наш час особливого значення набувають окремі вихідні положення та принципи, що стають визначальними для вдосконалення структури, змісту, методів навчання та для науково-методичного забезпечення процесу навчання фізики в школі. До них можна віднести проблеми відповідності структури курсу фізики змісту сучасної освіти, гуманітаризації та диференціації навчання. Ці проблеми тісно пов’язані між собою й потребують подальшого вивчення.

Однак, при формуванні екологічної культури учнів проблема гуманітаризації природничо-математичних дисциплін потребує

термінового вирішення. Формуючи на уроках фізики екологічну культуру учнів, необхідно пам’ятати, що саме вона багато в чому визначає світогляд людини,духовно-етичні, естетичні, ціннісні орієнтири, її готовність до творчості. Екологічна культура базується на чотирьох взаємозв’язаних елементах:пізнавальному, емоційно-ціннісному,поведінковому, діяльнісному                           [3]. При організації навчання шкільного курсу фізики слід особливу увагу приділити діяльнісному підходу, який сприяє переходу від інформаційного пояснювального викладання, орієнтованого на передавання готових знань, до діяльнісного, спрямованого на розвиток пізнавальних сил,творчих здібностей, способів мислення та діяльності школярів.

Одним з основних напрямів удосконалення процесу навчання фізики повинна стати гуманітаризація. Вирішення проблеми гуманітаризації поворот у викладенні до цілісної картини світу, насамперед, до світу людини, екологічної культури та всебічної культури взагалі. Головними аспектами гуманітаризації процесу навчання фізики є:повніше використання «гуманітарного» потенціалу фізики як частини загальнолюдської культури для морального виховання; показ шляхів подолання хижацького ставлення до природи та екологічного невігластва;звернення у навчанні до людини як об’єкта наукового пізнання, що є часткою природи [1, с. 16]. Таким чином, використання гуманітарного змісту самого шкільного курсу фізики пов'язано з розвитком в учнів мислення, зокрема екологічного, формуванням їх світогляду, вихованням почуттів, а також сприяє швидкому усвідомленню дітьми органічного зв’язку між фізикою та розвитком суспільної свідомості, між фізикою та ставленням людини до навколишнього світу. Розглядаючи особливості формування екологічної культури на уроках фізики, слід зазначити, що поряд із «гуманітарним потенціалом» ця наука містить величезний «технічний потенціал», який виявляється у впливі фізики на життя суспільства через науково-технічний прогрес. Притаманна фізиці політехнічна спрямованість необхідна й потрібна. В аспекті гуманітаризації навчання фізики особливої актуальності набуває

8

 питання зосередження уваги школярів на глобальних проблемах сучасної цивілізації – екології, енергетиці та енергозбереженні, атомній та ядерній енергетиці, проблемах телекомунікацій та комп’ютеризації. Розв’язання екологічних проблем залежить від реалізації екологічної освіти та виховання, які сприяють формуванню екологічної культури молодого покоління. На уроках фізики слід звертати увагу учнів на питання раціонального природокористування, намагатися виховувати в них почуття відповідальності перед природою.

Розглядати питання збереження і захисту навколишнього середовища можна при виконанні різних завдань.

Практикується проведення нестандартних уроків, позакласних заходів: урок - семінар, урок – суд, урок – КВК, урок – подорож  з використанням інтерактивних методів (робота в парах, групах, мозковий штурм, випереджаюче навчання та ін.).

Під час проведення  навчальної практики значна увага приділяється підбору завдань на екологічну тематику. Набуттю практичних знань з питань формування екологічної культури сприяють навчально-тематичні екскурсії з учнями школи ( похід на гору Кобила, в Карпатський біосферний заповідник, до витоків річок і потічків,  на МП «Ранкова зоря» і т. п.), зустрічі з працівниками ДП «Великобичківське ЛМГ», участь у благоустрою території нашого села.

На екологічне виховання підростаючого покоління має вплив залучення його до позакласних та позашкільних заходів (участь у фестивалі «Гуцульська бринза», «День села», конкурсах «Людина і ліс»…)

V. ВИСНОВКИ

Сьогодні суспільство відчуває потребу в освічених та соціально підготовлених фахівцях. Тому формування у випускників загальноосвітніх навчальних закладів екологічної культури - завдання першочергове, розв’язати яке покликана екологічна освіта.

В останні десятиріччя діяльність людини здійснює величезний за масштабами й інтенсивністю вплив на природне середовище, свідченням чого є виникнення багатьох екологічних проблем. Посилення гуманістичної спрямованості освіти забезпечить розвиток в учнів умінь щодо пізнання проблем природи, а також залучення їх до спільної з дорослими екологічно - доцільної діяльності.

Відомо, що потреба в активній і творчій діяльності інтенсивно формується у підлітковому віці. Разом з тим, культурологічні дослідження свідчать про те, що генетична пам'ять людства, яка зберігає ціннісне ставлення до природи на рівні підсвідомості, втрачається саме в підлітковому віці, якщо особистість не реалізує свою потребу у взаємодії з природою. Тому навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах має бути спрямований на пошук конкретних шляхів здійснення учнями екологічної діяльності та формування в них екологічної культури.

За вимогами сьогоднішнього дня щодо екологічного виховання дітей – прищеплення бережливого ставлення до природи – важливе місце відводиться

9

 дослідницькій пошуковій роботі. Істотне значення для засвоєння дітьми знань про світ мають такі ефективні методи і прийоми навчання, практичне експериментування, ігри, специфічно побудоване обговорення результатів дій з ними для засвоєння знань про навколишнє середовище, проблемні ситуації, розв’язання яких потребує актуалізації набутих знань: дидактичні ігри і вправи, завдання дітям для самостійних спостережень. Учні охоче сприймають від дорослих не лише довідкову інформацію про навколишнє, а й казки, легенди, пісні, вірші про природу. Треба пам’ятати і знати, що природа потрібна всім людям і не тільки сьогодні, а й завжди. Природа дає свої скарби, а нам потрібно віддячити їй людською добротою і турботою. Тільки тоді, коли люди – дорослі і малі - любитимуть природу, співчутливо ставитимуться до неї, привчатимуться до праці, ми менше говоритимемо про дефіцит милосердя й співчуття в нашому суспільстві.

VІ.ЛІТЕРАТУРА

1. Васенок Н. Екологічне виховання на уроках фізики / Н.

Васенок // Шкільний світ. Фізика. – 2008. – № 27 (363). – С. 16–20.

2. Органіста Т.В. Розв’язування задач на екологічну тематику /

Т.В. Органіста // Шкільний світ. Фізика. – 2006. – № 13 (277). – С. 10–11.

3. Пустовит Н.А., Вороніна Л.П., Руденко Л.Д. Система

пізнавальних завдань екологічного змісту / Н.А. Пустовит, Л.П. Вороніна,

Л.Д. Руденко // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С. 80–88.

4. Фізика. Астрономія. 7-12 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. Ірпінь 2005.

5.Безденежнежних Е А.  Бріккма И. С.  Физика в живой природе и медицине.-  Киев.- 1976.

6. Шостак В. И.  Природа наших ощущений Москва .- ПРОсвещение , 1983.

7. Дитяча енциклопедія.  Тварини.- Харків «Фоліо»,  2004.

8. Гончаренко С. І.   Фізика – 9кл.- 1988.

9. Фізика/  Шкільний світ ./ №26 , 2007.-  с. 8.

10.Фізика в школах України. № 19,  2008.-   с. 25 -29.           

11.Крисоченко В.С. Екологічна культура. – К.: Заповіт, 1996.- С.13-23,216-251

10