ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ КЛАСУ
«Формування патріотичних та громадських якостей особистості учня засобами національно-патріотичного виховання»
Компоненти структури	1)  патріотичне виховання;             2)  розвиток громадської активності;             3)  класні години ;             4)  робота з батьками;             5)  індивідуальний підхід;             6)  групові форми роботи;             7)  охорона та зміцнення здоров’я дітей.
орієнтаційно-цільовий компонент (стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання;  етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)	«Якщо вчитель має тільки любов до своєї професії, він буде добрим учителем. Якщо він має тільки любов до учня,як батько, мати, він буде кращим, ніж той учитель, який прочитав усі книги, але не буде мати любові ні до професії,ні до учнів. Якщо ж учитель об'єднає у собі любов і до своєї справи ,і до учнів, він-досконалий»                                                                                      Л.М.Толстой     Провідна   ідея досвіду це виховання у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, уміння підкоритися товаришеві й наказати йому, бути ввічливим, суворим, добрим і стійким - залежно від умов життя, удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи. На цьому зосереджуються зусилля всієї системи виховання, формування особи нового типу суверенної держави Виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури. Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту. Тому ставимо перед собою такі завдання: v формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати; v забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу; v формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою; v прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні; v виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції; v утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі; v формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря; v забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я; v виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки; v формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю; v формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою; v розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації; v формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин.    У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся Концепцією громадянського виховання, Концепцією національно-патриотичного виховання дітей та молоді, Національною програмою "Діти України”, Законом України "Про повну середню освіту" 6.             Для зміцнення трудової дисципліни і поведінки учнів постійно акцентувати увагу на необхідності виконання правил для учнів. 7.     Здійснювати правове виховання дітей, ознайомлювати з правовою відповідальністю, окремими статтями Кримінального кодексу України. 8.     Привчати дітей до систематичного читання періодичної преси, перегляду телепередач, з наступним обговоренням цих матеріалів на інформаційно-пізнавальних годинах. 9.     Зміцнювати здоров’я дітей, добиватися сумлінного ставлення до уроків фізичної культури, спортивних секцій, ранкової зарядки. 1   З метою вивчення природи рідного краю організовувати екскурсії і походи. 11 Виховувати повагу до вчителів, старших, батьків.  У попередньому випуску (2011р) 28,5%  випускників були нагороджені  «золотими та срібною» медалями, які добре навчаються у вищих навчальних закладах, а інші успішно працевлаштовані. На початку роботи  з сьомим  класом проводив анкетування, особисті зустрічі з кожним із батьків, щоб краще дізнатися  про учнів. Разом з батьками організовували спільні виїзди, на пікнік, екскурсії. Завдяки цим заходам, клас – згуртований, а найголовніше, що діти стали ближче до своїх батьків, та на прикладі їх згуртованості, та при спільно проведеному часі ближче стали один до одного та до мене. У даний час я є класним керівником 9 класу. За ці роки я пройшов шлях від виховання молодших підлітків, де відбувається формування цінностей колективу, до старших підлітків, які намагаються утвердитися в колективі через органи самоврядування, через вираження своїх морально-етичних позицій.
гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент (досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті  педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)	У практику виховної роботи з класом впроваджую модель виховної системи, основану на ідеях педагогіки життєтворчості, яка найповніше розкриває смисл існування людини у світі.         На мою думку,основне призначення класного керівника, - це максимальний розвиток кожної дитини, збереження його неповторної особистості, розкриття потенційних талантів. Враховуючи особливу актуальність, недостатню розробку проблеми вихованості учнів, мною було визначено:  ”Загальні методи вивчення особистості і дитячої спільності”. Його мета – науково обґрунтувати та узагальнити новітні методи вивчення особистості і дитячої спільності, створити на основі узагальнення свою концепцію та визначити шляхи її реалізації, перевірити доцільність форм та прийомів вивчення рівня вихованості особистості на практиці. Особливу увагу я приділяю  дітям, які потребують посиленої уваги. Основні шляхи та засоби роботи з такими дітьми розкриті в роботі: «Методико - психологічні основи індивідуального підходу в навчанні педагогічно запущених дітей». Метою  якої полягає – не допустити переживання цими дітьми своєї “нездатності”, не дозволити виникнення байдужості до навчання, праці; не притуплювати почуття честі та гідності.      Процес становлення незалежної демократичної України передбачає, на мій погляд, всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному житті загальнолюдських та духовних цінностей. Тому мені зрозуміла мета сучасного освітнього процесу: не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а також формувати громадянина, патріота, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість. У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся Концепцією громадянського виховання, Концепцією національно-патриотичного виховання дітей та молоді, Національною програмою "Діти України”, Законом України "Про повну середню освіту" Свою виховну діяльність будую у відповідності до наступних ключових ліній: -         ціннісне ставлення до себе; -         ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей; -         ціннісне ставлення до праці; -         ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави; -         ціннісне ставлення до природи; -         ціннісне ставлення до культури і мистецтва.                             Працюючи з класним колективом, я ставлю перед собою такі виховні завдання: ·        Виховувати в учнів любов до свого народу, його мови, звичаїв і традицій. ·        Сприяти розвитку особистості дитини, формуванню її інтелектуального, морального потенціалу. ·        Забезпечувати опанування учнями цілісної системи знань про навколишнє середовище, практичних вмінь і навичок, способів творчої діяльності, прийомів і методів самопізнання і розвитку. ·        Виховувати в учнів цілісне сприйняття себе і навколишньої соціальної та природної дійсності. ·        Узгоджувати інтереси особистості з інтересами членів класної спільноти, з особливостями колективу класу та умовами його життєдіяльності. 6.           Для зміцнення трудової дисципліни і поведінки учнів постійно акцентувати увагу на необхідності виконання правил для учнів. 7.     Здійснювати правове виховання дітей, ознайомлювати з правовою відповідальністю, окремими статтями Кримінального кодексу України. 8.     Привчати дітей до систематичного читання періодичної преси, перегляду телепередач, з наступним обговоренням цих матеріалів на інформаційно-пізнавальних годинах. 9.     Зміцнювати здоров’я дітей, добиватися сумлінного ставлення до уроків фізичної культури, спортивних секцій, ранкової зарядки. 1   З метою вивчення природи рідного краю організовувати екскурсії і походи. 11   Виховувати повагу до вчителів, старших, батьків. В процесі моєї роботи створився  певний стиль відносин з дітьми: • Не забороняти, а направляти; • Не управляти, а співуправляти; • Не змушувати, а переконувати; • Не командувати, а організовувати; • Не обмежувати, а надавати  свободу вибору. Свою діяльність по формуванню класного колективу я умовно розбив на декілька стадій, які взаємозв'язані між собою. Стадії формування класного колективу: 1.     - Вивчення класу, постановка цілей і завдань виховної роботи.       2.     - Організація класного самоврядування, створення класних традицій, встановлення правильних взаємин із загальношкільним колективом.      3.     - Встановлення сприятливого психологічного мікроклімату в класі. Для мене мій клас, як і для кожного іншого класного керівника, його клас, - найкращий, найулюбленіший, не дивлячись на те, що завдає багато клопоту та переживань, але разом з тим неповторний та унікальний. Виховна робота у нашому класі  – цікава та різноманітна, поєднує в собі традиційні форми роботи класного керівника (години спілкування, класні збори, свята, виставки-конкурси, виставки творчих робіт, відверті розмови, інтелектуальні ігри, турніри) та нетрадиційні (тренінги, проекти, калейдоскопи, анкети думок, пошукові ігри, акції, художні галереї та ін.). Усвідомлюючи, що класний керівник є для підростаючого покоління духовним посередником між суспільством і дитиною, прагну створити сприятливі умови для формування особистості, внести необхідні корективи у процес виховання, скоординувати зусилля педагогів, сім’ї, соціуму. В своїй роботі керуюсь принципом:  допомогти дитині знайти свій ключ до успіху, створити умови, у яких вона розкриватиме свої здібності, творитиме своє життя, зростатиме духовно, творчо, інтелектуально й самовдосконалюватиметься.        Розуміючи важливість виховної діяльності класного керівника, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю всіх зусиль, щоб виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. У своїй діяльності використовую різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної діяльності - головне, щоб вони давали бажаний результат. Серед них: -          ділові і гри; -          тренінги; -          робота учнів у мобільних творчих групах; -          музично-історичні екскурси; -          акції; -          усні журнали; -          турніри інтелектуальних ігор; -         брейн-ринги; -          «Що?Де?Коли?»; -          заочні та очні експедиції.          Доволі часто у виховній роботі використовую мультимедійні презентації, відео, кліпи . Форми застосування комп’ютерних технологій на виховних годинах дозволяють формувати та розвивати в учнів такі компетентності: саморозвиток та самоосвіту, інформаційну, комунікативну, полікультурну діяльність. Використання ІКТ-не самоціль, не данина моді. Це - потреба часу. Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури.
організаційно-педагогічний компонент (педагогічні умови ефективності виховного процесу)	Розвиток дитини, її творчого потенціалу забезпечується через активну діяльність. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям. Цьому сприяє активна участь класу в таких загальношкільних заходах:               Акції: «Разом ми сила», «Подаруй книгу бібліотеці», «Стежками опришків», «Дзвони пам’яті», «Запали свічку пам’яті» « Чисте довкілля» ·        Операції: «Милосердя», «Турбота», «Живи книго», «Чисте подвір’я»,  «Збережи ялинку» У роботі з вихованцями застосовую активні та інтерактивні методи виховання, технологію педагогічної підтримки та партнерства, що дає позитивні результати, бесіди на морально – етичні теми, тренінги, тестування, вікторини, усні журнали, ділові ігри, «метод проектів». При  цьому враховую психічні та фізіологічні особливості своїх учнів. Тренінгові заняття, проектні технології створюють унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і самостійності вихованців, стимулюють їхню природну допитливість й творчий розвиток.
практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)	Класні години                                                           Були проведені класні години:  «Відповідальність людини за свої вчинки», «Декларація прав дитини. Основні положення декларації», «Безпека праці». «Право кожної дитини – право на навчання», «Як попередити шкідливі звички», «Що означає жити красиво», «Безвідповідальність та наслідки», «Етика українців», «Толерантність – проблема чи мислення нового століття», «Шануй матір свою…», «Безпечний рух – запорука життя », «Наш край у роки війни», «Козацька слава не вмре, не загине», «Мистецтво спілкування»; години спілкування: «Добро починається з тебе», «Людьми не народжуються, а стають», «Алкоголь губить красу і скорочує молодість», «Здоровий спосіб життя – це необхідно», «Комп’ютерна залежність». Разом з класним колективом провели багато виховних заходів: родинне свято «Славиться наш рід, сім’я рідна», на якому учні згадали традиції українського народу, разом з батьками складали родинне дерево та презентували його глядачам,   «Жіноча доля. Серце матері», осінній ярмарок.   З великим задоволенням учні відвідують та  виступають  на загальносільских святах та урочистостях. Саме тому ми можемо формувати у молодого покоління національну свідомість, любов до рідної землі, свого народу, забезпечувати духовну єдність поколінь. На базі сільської бібліотеки та музею були проведені такі виховні заходи: «На теплій призьбі» (до вшанування жертв голодомору), конкурс учнівських рефератів «На чужих війнах», тематичний вечір "Люди і подвиги"(присвячена  подіям  в роки Другої світової війни). Згуртуванню учнів класу в єдиний дружній колектив сприяє робота з організації учнівського самоврядування. Через діюче самоврядування учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. У становленні та розвитку учнів спираюсь на допомогу батьків. Батьківський комітет працює разом із класним керівником, бере участь в організації класних та позакласних заходів, також співпрацюємо зі шкільним комітетом та адміністрацією школи. Найбільш ефективною є допомога батьківського комітету в оновленні та поповненні матеріально-технічної бази класу.  Робота з батьками: v  ▪         педагогічна освіта батьків; v  ▪         забезпечення участі батьків у життєдіяльності класу; v  ▪         педагогічне управління діяльність батьківської ради класу; v  ▪         індивідуальна робота з батьками; v ▪         інформування батьків про хід і результати навчання, виховання. Індивідуальний підхід Безумовно, серцевиною виховного процесу є особистість дитини, і вихователь повинен поважати почуття власної гідності кожного учня, його індивідуальну життєву мету, запити, нахили, інтереси, характер, створити сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації та розвитку. Роздуми, постійний пошук, розуміння відповідальності та важливості роботи з колективом, намагання зробити її цікавою і для дітей, і для себе допомогли мені визначити пріоритет одних проблем над іншими, знайти шляхи їх вирішення, прогнозувати та діагностувати підсумки. Групові форми виховної роботи. Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Завдання позакласної та позашкільної роботи — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. Зі своїми учнями  ми   переглядаємо і обговорюємо кінофільми на морально-правові теми. Підлітків захоплюють сильні й горді герої пригодницьких фільмів. Під час обговорення таких фільмів учні усвідомлюють, за що борються, проти чого виступають їх герої. Діти з інтересом переглядають фільми детективного жанру. Обговорення їх дає змогу вчителеві акцентувати увагу на різних правопорушеннях і злочинах, на необхідності боротьби з ними. Навчаю учнів бачити у всьому красу: в житті, довкіллі, поведінці людей, їхній зовнішності. Проводимо багато бесід про культуру поведінки, спілкування, зовнішній вигляд, красу взаємин з однолітками, друзями, батьками. Обов’язково в ході проведення виховної справи звертаємо увагу на естетичну сторону підготовки. Щоб прилучити учнів до різних видів мистецтва. Моя виховна робота передбачає екскурсії на підприємства.                    Ми подорожуємо, влаштовуємо близькі прогулянки в ліс, сад, поле, а також одноденні походи Тому за 12 років мого  класного керівництва  були проведені такі екскурсії:  до Музею  екології  гір, на гору  Кобила, до місця розстрілу вояків УПА( А.Грицак,  С. Шведюк,  М. Молдован) урочище «Потоки»  с. Косівська Поляна
діагностико-результативний компонент (очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування  системи)	Певну роль у формуванні правильної думки про негативні якості і вчинки, у профілактиці серед учнів відіграють тематичні виховні години, при проведенні яких намагаюсь залучати учнів до активного обговорення теми. З пропагандою здорового способу життя було проведено серію виховних годин, таких як: урок – шоу “Здоров’я – це життя, рух та красота”, тренінгове занняття « Бережи здоров’я змолоду»  на меті яких є  показати негативний вплив алкоголю, наркотиків та нікотину на здоров’я. Після проведення таких позакласних заходів я помітив, що дівчата та хлопці стають більш зацікавленими, і мої поставлені цілі мають свої результати. Не одноразово переконуюсь у тому, що розуміючи порухи душі й сердечні переживання дитини, її почуття, прагнення, і входячи в життя вихованців як своя, близька людина, справжній педагог зуміє зайнятися глибинним вихованням дитини, коли сама дитина стає його соратником у цьому процесі. Розуміти дітей – означає володіти щонайвищою майстерністю їхнього виховання. Хто виховує хороших людей, той і перемагає. Ми повинні піднятися до розуміння того, що кожна дитина, кожен учень – це Особистість, яку ми повинні відчути серцем, підтримати в разі необхідності, вселити надію на щасливе майбутнє.
Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи (якщо є)	-