неділю, 1 листопада 2015 р.



ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
з розв’язання педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник



Тема досвіду

«Формування патріотичних та громадських якостей особистості учня засобами національно-патріотичного виховання»

Автор

   Копич Іван Іванович , вчитель  фізики та математики Росішківської  загальноосвітньої школи I-III ступенів Рахівської  районної ради Закарпатської області із 20-річним педагогічним стажем, та 12-ти річним стажем класного керівника, наразі є класним керівником  9 класу.
На початку своєї педагогічної діяльності отримав досвід класного керівництва у 5-11 класах.

Сфера застосування

    В сучасній школі виховання здійснюється на засадах національної і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства, держави і нації. Виховувати – означає проектувати поступове становлення якостей особистості і керувати здійсненням окреслених проектів.
Актуальність

    Сьогодні в нашому суспільстві йде процес переосмислення ідей, теорій, історичних фактів і важливо не упустити молоде покоління в сенсі ціннісних орієнтацій. Морально-правові цінності в житті людини, суспільства залишаються незмінними: Добро, Милосердя, Співчуття, Патріотизм, Взаємодопомога, Совість, Честь, Любов.
     В даний час усвідомлюється необхідність зміни освітньої парадигми. Основна суперечність сучасної системи освіти, на мій погляд, - це протиріччя між швидким темпом приросту знань в сучасному світі і обмеженими можливостями їх засвоєння особистістю. Це змушує педагогічну теорію перейти до нового освітнього ідеалу - максимальному розвитку здібностей людини до саморегуляції  і самоосвіті .
        Це головне в інноваційному навчанні - розвиток здібностей на основі освіти і самоосвіти . Звідси мета виховання: спрямованість всієї позаурочної роботи на задоволення інтересів особи, на базі пізнання особливостей, потреб і можливостей людини.(Меморандум міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО.)
      В кінці ХХ століття змінилися засоби виховного впливу - це Інтернет, сучасні комп'ютерні технології, відео - і аудіо продукція, нетрадиційна друкована продукція, що з одного боку значно розширює діапазон знань людини, а з іншого ускладнює чітке визначення підлітком своєї позиції, свого погляду, оцінку подій, що відбуваються в суспільстві, розсіює увагу і осмислення різних фактів і дій.

Наукові концепції та теорії

У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся Концепцією громадянського виховання, Концепцією національно-патриотичного виховання дітей та молоді, Національною програмою "Діти України”, Законом України "Про повну середню освіту"
Свою виховну діяльність будую у відповідності до наступних ключових ліній:
-         ціннісне ставлення до себе;
-         ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
-         ціннісне ставлення до праці;
-         ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
-         ціннісне ставлення до природи;
-         ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Основна ідея

Основною ланкою виховної роботи є формування національної свідомості і самоосвіти, патріотичне виховання. Побудова і збереження Української демократичної держави вимагає формування в її громадян національної свідомості. Вихователь є джерелом, з якого дитина найбільше черпає наснаги для національного самовизначення. Якщо предметом уваги дитини стає національне, рідне, а класний керівник спонукає дитину поставитись до нього прихильно, то це і є оптимальний шлях для формування національної свідомості. Вихователь дбає, щоб дитина якнайчастіше ідентифікувала себе, як представника української нації та долучалась до усвідомлення національних цінностей.

Технологія реалізації ідеї

-  здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні;
-  діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю;
-  залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки;
-  розвиток творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;
-  спонукання школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем у нестабільному суспільстві;
-  життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини;
-  педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії;
-  педагогічний захист й підтримка дітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності та безпеки;
-  самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.

Форми, методи, прийоми, засоби

            1)  класні години ;
            2)  робота з батьками;
            3)  індивідуальний підхід;
            4)  групові форми роботи;
            5)  охорона та зміцнення здоров’я дітей.

Результат застосування

Я, як класний керівник,  іду в ногу з часом. Сподіваюсь, що учням не нудно на виховних заходах, і вони принесуть бажаний результат мені, як вчителю, батькам і суспільству в цілому. Моя робота сьогодні спрямована на особу, яка володіє арсеналом норм гідної моральної поведінки, культурою спілкування, етичними нормами співжиття. Педагогіка співробітництва, яка застосована в моїй навчально-виховній діяльності, є тим сприятливим середовищем, в якому  здатна сформуватися особистість громадянина, що володіє високим рівнем компетенцій, і готова до успішного самовираження в сучасному світі.

Критерії ефективності

Свою виховну діяльність будую у відповідності до наступних ключових ліній:
-         ціннісне ставлення до себе;
-         ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
-         ціннісне ставлення до праці;
-         ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
-         ціннісне ставлення до природи;
-         ціннісне ставлення до культури і мистецтва.
Працюючи з класним колективом, я ставлю перед собою такі виховні завдання:
1.     Виховувати в учнів любов до свого народу, його мови, звичаїв і традицій.
2.     Сприяти розвитку особистості дитини, формуванню її інтелектуального, морального потенціалу.
3.     Забезпечувати опанування учнями цілісної системи знань про навколишнє середовище, практичних вмінь і навичок, способів творчої діяльності, прийомів і методів самопізнання і розвитку.
4.     Виховувати в учнів цілісне сприйняття себе і навколишньої соціальної та природної дійсності.
5.     Узгоджувати інтереси особистості з інтересами членів класної спільноти, з особливостями колективу класу та умовами його життєдіяльності.

Наукові джерела

1.     Авдєєва І. М. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академгрупи: навч. посібник для вищих навч. закладів/ І. М. Авдєєва, І. М. Мельникова. - К.: ВД "Професiонал", 2007. - 304 с.: іл.. - Бібліогр.: с. 288-289 (6 назв) Инв.№ 452144 Н/Аб
2.     Авдєєва І. М. Основні напрямки роботи куратора академгрупи в контексті особистісно орієнтованої парадигми освіти / І. М. Авдєєва // Проблеми освіти: наук.-метод. збірник. Спецвипуск 2/ Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. - К., 2008. –Вип.54.- С. 28-32 №460334 Н/а
3.     Балицкий А.Г. Возвращение кураторов/ А. Г. Балицкий //Студенчество. Диалоги о воспитании.-2006. - N6. - С. 12-1
4.     Інтернет-видання
Висновки

Головне – створити в людині Людину. Це як збудувати храм, що завжди не просто. Для цього потрібно змінити свою свідомість, перейти на інший рівень. Одягти інші окуляри. Інакше подивитися на світ. Але тільки так можна і себе вдосконалити і допомогти іншим досягнути життєвого успіху. 
               Я сподіваюся, що мої вихованці наблизяться до своїх заповітних мрій, а для мене особисто це теж безцінний досвід і можливість самореалізуватися. 





Немає коментарів:

Дописати коментар